Моніторячи соцмережі, ми часто зустрічаємо злісні коментарі від людей, які намагаються будь-яким способом висловити невдоволення тими чи іншими діями працівників міської ради. Такі «активісти» не соромляться у виборі слів, порівнянь,  не втомлюються «фантазувати» щодо злочинності тих чи інших дій посадовців, породжуючи відверту брехню. При цьому самі постійні «критикани»  зі своєю діяльністю залишаються в такій собі тіні, а часто, критикуючи інших, навіть не замислюються над тим, якими саме вони виглядають в очах суспільства.

        Так, наприклад, найбільш активно висловлюють обурення станом доріг нелегальні перевізники, які займаються тіньовим таксуванням, приховуючи власні доходи від держави. Проте вони – в рядах «борців» за «справедливість», розносячи на загальний огляд власну думку щодо того хто, коли і як повинен ремонтувати дороги, не замислюючись і навіть не спробувавши розібратись, у чиєму відомстві дані шляхи перебувають. Щодо чистки доріг – то кидають гасло «не на часі, кожну копійку – на підтримку армії», а як тільки міська дорога опиняється не «вилизаною» до блиску, починається шквал обурень, бо то питання особистого комфорту, яке, на думку критиканів, до війни не має ніякого відношення. Дороги в громаді, звісно, знаходяться не в ідеальному стані. Між тим  не було жодного випадку, щоб  «швидка» чи пожежна не змогла добратися до необхідного місця через незадовільний стан доріг. А щоб можна було рухатися по вичищеними до блиску вулицях, для цього треба, щоб грейдер працював цілодобово. Адже він чистить 5-10 кілометрів вулиці за годину, а лише по місту протяжність доріг становить 90 кілометрів. А села? Їх у громаді 61. І одна година роботи такої техніки обходиться в одну тисячу гривень. От і рахуйте. Ми робимо все можливе для забезпечення життєдіяльності громади, але забезпечувати особистий комфорт кожному неможливо. А ви, між іншим, навіть особисті авто не прибираєте з доріг, коли вас по це просять для спрощення очистки вулиць від снігу. І між іншим, оскільки часто звучать докори щодо незаконного збагачення посадовців міської ради,  більшість її працівників ходять пішки, а автомобілі тих, в кого вони є, значно поступаються у вартості авто деяких містян, які пишуть такі коментарі.

 

         Щодо закликів про те,  що всі кошти нині треба направляти на підтримку ЗСУ. Не хвилюйтесь, шановні. Направляємо. Навіть зараз, коли бюджет міської ради урізаний на третину. А ви себе бачили з боку? Якщо жінка, яка постійно «викриває» міську раду і репетує за підтримку військових, а коли ті самі військові тимчасово поселилися в порожньому будинку в селі, прямою власницею якого вона і не являється, влаштувала з приводу цього величезний скандал і приходила в міську раду з вимогою повернути два вози дров, які спалили для опалення ті самі військові? Чи це не подвійні стандарти? Тобто, у Фейсбуці можна бути яскравим патріотом, а  в житті – є як є.

 

      Вигадуючи байки про присвоєння коштів благодійних фондів працівниками міської ради (які, до речі, залучають до роботи в громаді саме працівники міськради), між тим забуваємо про те, що деякі підприємці користуємось наданою державою можливістю не сплачувати податки, оскільки ми є можливою зоною військових дій. Хоча на сьогодні торгівельний бізнес у Городні збитковим точно не є через підвищення купівельної спроможності людей з військовими зарплатами. Тож можна і ціни завищувати, і за нелегальні послуги таксі по місту правити по 100 гривень – такої ціни в жодному з колишніх райцентрів немає, у Городні найвища. Чи вважаєте, що податкове законодавство – то не для вас? Як і певні підприємці не виплачують повну зарплату своїм працівникам, приховуючи її в конвертах, щоб не сплачувати кошти в бюджет. Або ж не оформляють землю під власними магазинами, всіляко зволікаючи й гальмуючи цей процес, щоб знову ж таки не сплачувати належні кошти до бюджету. Звичайно, про це вони не кричать на увесь інтернет.

 

        Всі швидко забули, як у період окупації ті самі працівники міської ради забезпечували всі необхідні послуги, намагались звести до мінімуму всі ризики, пов’язані з нашестям окупантів. Як ходили й їздили під дулами ворожих автоматів, по замінованих територіях, щоб скоріше повернути світло і зв’язок людям. У вас був хліб, вода, тепло, світло – з перебоями, звісно, викликаними ворожою агресією, але кардинальної кризи не було. А між тим деякі підприємці, які зараз активно критикують міську раду, в той самий період завищували ціни на свої товари й збували за такої нагоди продукти, в яких скінчився термін придатності, відмовлялись продавати в своїх магазинах  молоко від сільгосппідприємств – мовляв, це не приносить ніякого прибутку. Як то, нормальна позиція була громадянська й патріотична?

 

   Розуміємо, що цей пост від зацікавлених викличе купу негативу – мовляв, ви посадовці, вам не можна висовлюватись подібним чином, бо це ображає людську гідність. А посадовці хіба не люди? У них нема почуттів, родин, дітей, в яких летить вигаданий вами бруд? Адже за жодним із звинувачень – жодного доказу. Тільки брехня й домисли. Адже щоб написати правду і вказати на винного, треба спочатку виконати непросту роботу – ознайомитись з законодавчою базою, дослідити та дізнатись  хто за що відповідає, час, місце, факт, прізвище того, хто вчиняв якісь неправомірні дії. Плескати язиком що на думку спаде  по принципу «Я художник, я так бачу» – легше за все. Мабуть, це піднімає вашу значимість у власних очах.

 

     Ми не проти критики. Але критики конструктивної, доказової, яка допомагає суспільству ставати кращим, а владі – працювати над проблемами й недоліками. Але те, що ви робите – це низьке пліткарство. Тому перш, ніж намагатись змінити суспільство й світ, спробуйте почати з себе.

 

     Керівництво міської ради.