За останній рік соціальні мережі й месенджери, зокрема телеграм-канали, стали головним джерелом новин для українців. У пошуках інформації від першоджерел хтось підписується на нібито канали військових ЗСУ, які насправді такими не є. Журналісти проєкту «Донбас.Реалії» («Радіо Свобода») дослідили, як російські пропагандисти використовують патріотичний контент проти самих українців. Зупинимося на ключових моментах. За даними опитування Київського міжнародного інституту соціології, найбільший рівень довіри (96%) в Україні зараз мають саме ЗСУ. Не дивно, що навіть розважальний тікток наповнився кадрами з передової. Але далеко не всім цим відео можна довіряти. Наприклад, один із користувачів виявив сторінку-клон справжнього акаунту військовослужбовця ЗСУ, де містилися справжні відео, відзняті реальними воїнами, але на них були накладені повідомлення, що містили дезінформаційний вміст. Сторінка мала понад 19 тисяч підписників та мільйони переглядів відео. 💬За словами експертки Інституту соціальної та політичної психології НАПН України Любові Найдьонової, така схема спрацьовує, тому що матеріали, які впливають одразу на всі канали сприйняття інформації та зачіпають нас емоційно, ми психологічно сприймаємо як правду. Оскільки українські збройні сили є найавторитетнішим джерелом інформації, російські пропагандисти намагаються доносити дезінформацію вустами українських військових. «Джерелом інформації має бути хтось дуже авторитетний. Зараз в Україні максимум авторитету мають Збройні сили України. Дуже поширене гасло – вірити в ЗСУ. І відповідно, для того щоб інформація була сприйнята, вони подають цю інформацію від імені військових», – вважає політолог та голова правління громадської організації «Експертна група «Сова», колишній російський політолог Михайло Савва.
Шукаючи у телеграмі бойовий підрозділ ЗСУ, можна знайти кілька каналів зі схожою назвою та символікою бригад. Так, у вересні минулого року був створений фейковий телеграм-канал 46-ї аеромобільної бригади. Його вели українською мовою нібито від імені бійців цієї бригади, а дописи звідти розповідали про великі втрати й безглузді рішення українських командирів, скриншоти потім розміщували зокрема і в проросійських телеграм-каналах. 46-та окрема аеромобільна бригада у всіх своїх соцмережах заявила, що не має стосунку до клонованої сторінки, й повідомила, що існує лише один її офіційний канал.
Є також інший механізм уведення в оману: тематичні групи для спілкування родичів військовослужбовців, пошуку зниклих безвісти або військовополонених. Групи відкриті, містять фото та особисті дані військовослужбовців, інформацію про місце служби, перебування військового підрозділу, контактну інформацію родичів. Це має вигляд великої відкритої бази даних українських військовослужбовців. Ці дані легко можуть потрапити як до тих, хто навмисно збирає дані, так і до звичайних шахраїв.
Ще один інструмент маскування російської пропаганди – це використання української мови. Із початком повномасштабної агресії РФ змінився мовний тренд. За результатами опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва у грудні 2022 року, в Україні до 71% зросла частка громадян, які послуговуються у повсякденному житті українською мовою. Тому російські пропагандисти враховують це, намагаючись доносити свої руйнівні повідомлення українською.
❗Щоби уникнути пасток російської пропаганди, варто перевіряти сторінки й канали в соціальних мережах перед тим, як на них підписатися, стежити за власними емоціями, перевіряти інформацію в кількох джерелах. Як ми переконалися на прикладах з матеріалу «Радіо Свобода», україномовний патріотичний контент не дорівнює правдивий.