Перейти до вмісту
Сум, розпач, біль.Знову прощаємось з воїном, Героєм.
Незважаючи на сонячну, погожу днину, Городня оповита скорботою і болем.Сьогодні земляки на колінах проводжали в останній путь хлопчика-Героя Данила Намися, який загинув 7 вересня на Донеччині. 4 серпня Дані виповнилось тільки 19. Попереду було б ціле життя, мрії, плани. Не судилося. Все те перекреслила ворожа навала, яка краде наше майбутнє.Вздовж всіх вулиць міста, якими слідував траурний кортеж з оркестром, навколішки стояли знайомі й незнайомі люди. Квіти, квіти, квіти лягали під колеса авто з його страшним грузом. Сльози, сльози, сльози… Скільки їх ще буде? Скільки горя й біди ти несеш на городнянську землю, проклята війна? Скільки українських матерів, дружин і дітей ти осиротила. Чим виміряти їхні сльози? Чим виміряти вселенський біль, від якого здригається земля, назавжди приймаючи в свої обійми найкращих синів?Покійся з миром, Даню. Хай у тому твоєму, новому й світлому житті, не буде проклятої війни. Ми молитимемось за твою чисту й світлу душу, яка злетіла в небо Янголом.Дякуємо тобі, дитино. За те, що ми живемо.