Сьогодні Городнянщина прощається ще з одним своїм Героєм – 54-річним Олександром Снопоком, який у запеклих боях з ворогом отримав тяжку мінно-вибухову травму і помер у лікарні м.Запоріжжя.

І хоч небо над Городнею було синьо- синьо чистим, повітря довкола було насичене тривогою і горем. Під звуки траурного маршу Олександр прибув до земляків назавжди.

Городнянці стояли на колінах, кидали під колеса автомобіля з його страшним вантажем квіти і, низько опустивши голови, витирали сльози.

Траурна процесія рухалась вулицями міста, а до тротуарів виходили люди, щоб сказати Герою тихеньке й болісне :”Дякуємо…” До самої Свято-Миколаївської церкви воїна в його останній дорозі супроводжували знамена, оркестр і низько, до землі схилені голови незнайомих, але таких рідних людей, за яких він віддав своє життя. Ховали Героя у Ваганичах, де в останній путь його проводжали односельці й родина.

Не можна пробачити жіночі сльози і болісний стогін, який розриває серце навпіл. Окупанти, ви заплатите за все. За кожну сльозинку, за наповнені болем дні й ночі, за сирітські долі й за загублені життя.