Рідним полеглих Захисників Олега Дайнека та Дмитра Єсипчука вручили державні нагороди
Указом Президента України від 6 грудня 2025 року № 917/2025 за особисту мужність, виявлену в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові старший солдат Дайнеко Олег нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).
нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).
Згодом з батьками переїхав до міста Городні Чернігівської області.
Закінчив Городнянську районну гімназію, потім здобував фах в Чернігівському будівельному ліцеї №18.
Після здобуття освіти працював у різних сферах міста Чернігова.
У квітні 2021 року був призваний на строкову службу до лав Національної Гвардії України, а вже із серпня цього ж року підписав контракт і став на захист Батьківщини.
Від початку повномасштабного вторгнення захищав свою Батьківщину на різних напрямках: Донецькому, Луганському, Харківському та інших.
Мав статус учасника бойових дій.
17 червня 2025 року загинув поблизу Донецької області під час виконання бойових завдань, намагаючись врятувати свого командира.
Поховали Героя 24 червня 2025 року в Городні на кладовищі «Червінщина».
Без найріднішої людини залишились мама та сестра.
Нагрудним знаком «Ветеран війни – Учасник бойових дій»;
Наказом командира військової частини 4-ї бригади оперативного призначення «Рубіж» імені Героя України сержанта Сергія Михальчука Національної гвардії України від 20 травня 2024 року №850 подякою із врученням нагрудного знаку «Хрест хоробрих» (за знищення ворожої бронетехніки);
Наказом командувача Національної гвардії України від 23 серпня 2024 року №226 о/с відомчою заохочувальною відзнакою – нагрудним знаком «За доблесну службу».
Розпорядженням начальника Рубіжанської міської військової адміністрації від 18 березня 2025 року №18 нагороджено відзнакою “Захисник Рубіжного”.
_______________________
У 2002 році закінчив Невклянську неповну середню школу, а у 2004 році – Чернігівський професійний будівельний ліцей за спеціальністю «газоелектрозварник».
Після завершення навчання близько 10 років працював різноробочим у місцевому лісництві.
У грудні 2022 року був призваний до лав Збройних Сил України. З липня по вересень 2023 року проходив військові навчання у Німеччині, де здобув спеціальність заряджаючий танку.
Загинув Дмитро 23 березня 2024 року на Донецькому напрямку під час бойового завдання.
Поховали Героя 3 квітня 2024 року у рідному селі Невкля Городнянської громади.
Вічна пам’ять і слава Героям!
