Рідним полеглих Захисників Івана Горбанича, Віктора Мазняка та Споди Андрія вручили державні нагороди

Нагороди родинам полеглих воїнів вручили начальник Чернігівської РВА Сергій Крамаренко спільно з офіцерами оперативного командування «Північ» та Чернігівського РТЦК та СП. До родин зі словами співчуття і підтримки звернувся капелан військ ОК «Північ» отець Антоній.

🎖️Указом Президента України від 24 лютого 2026 року № 147/2026 за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Горбанича Івана Івановича – солата, нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).

🎖️Указом Президента України від 24 лютого 2026 року № 148/2026 за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Мазняка Віктора Івановича – старшого солдата, нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).

Указом Президента України від від 04 березня 2026 року № 218/2026 за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Споду Андрія Олександровича – старшого солдата, нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).

🕯 Іван Горбанич народився 25 червня 1996 року у с. Автуничі Городнянського району.

У 2011 закінчив 9 класів Автуницької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів. Далі продовжив навчання у Хоробицькій загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, яку закінчив у 2013 році та здобув повну загальну середню освіту.

Працював та проживав у рідному селі. Їздив на заробітки за кордон.

Строкову службу в армії не проходив за станом здоров’я.

З початком повномасштабної військової агресії прийняв для себе рішення, що має виконувати свій громадянський обов’язок та захищати свою рідну землю. Декілька разів намагався стати у стрій українського війська, але його спроби були марними. У серпні 2022 року він досяг свого та доєднався до лав Збройних Сил, адже стати на захист своєї Батьківщини для нього був святий обов’язок.

21 грудня 2023 року, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Запорізької області зник безвісти. Понад 10 місяців його доля була невідома. Віра, що він живий та скоро повернеться не згасала у його рідних. Але, на жаль, на початку листопада 2024 року надійшла страшна звістка про те, що Іван загинув, залишаючись вірним військовій присязі та народу України.

Поховали Героя 11 листопада 2024 року у його рідному селі Автуничі Городнянської громади.

🕯 Віктор Мазняк народився 1 травня 1994 року в місті Городня.
Закінчив Городнянську загальноосвітню школу №1.

Далі продовжив навчання у Чернігівському радіомеханічному технікумі, де опанував фах програміста, а згодом здобув вищу освіту.

У 2022 році, без вагань, став до лав територіальної оборони. Згодом був мобілізований до Збройних Сил України.

13 вересня 2025 року зазнав тяжких поранень, виконуючи бойове завдання на Харківщині. За його життя до останнього боролися лікарі та рани виявилися занадто важкими. 14 грудня 2025 року серце Захисника зупинилося.

Поховали Героя 17 грудня 2025 року в Городні на місцевому кладовищі «Піски».

🕯 Спода Андрій народився 8 липня 1982 року у Городні. Дитинство та юність провів у рідному місті, навчався у Городнянській загальноосвітній школі №1. Після школи проходив строкову військову службу.

Повернувшись додому, працював у різних трудових колективах: на заводі продтоварів, згодом — на механічному заводі, де зарекомендував себе як відповідальний і сумлінний працівник.

У 2008 році Андрій знову обрав шлях військовослужбовця. Протягом багатьох років він виконував завдання у складі підрозділів Збройних Сил України, працюючи водієм-оператором.

У 2016–2017 роках проходив службу в зоні проведення АТО на території Донецької та Луганської областей.

Після повернення до цивільного життя він працював в ТОВ ДП «Робін» на посаді верстатника.

Однак у 2018 році знову підписав контракт із ЗСУ. Служба стала його свідомим вибором і справою честі.

9 червня 2024 року Андрій Спода зник безвісти. Надія жевріла у серцях рідних, але, на жаль, скорботна звістка обірвала всі сподівання. Того ж дня він загинув поблизу Донецької області під час виконання бойового завдання.

Фото: Чернігівська РДА