ГОРОДНЯНЩИНА ЗНОВУ В ТРАУРІ Й СКОРБОТІ.

Сьогодні ми прощались з капітаном Збройних Сил України, 51-річним Андрієм Непопом.

Офіцер, професійний військовий, він після операції на нозі знову повернувся у стрій і 24 лютого зустрів на палаючому Сході України разом з дружиною Анжелою, яка теж служить, тільки в прикордонних військах.

Обпалений тривалим пеклом Бахмута, Андрій разом з побратимами повернувся на попереднє місце служби – в Гончарівськ. Пройшовши курс лікування в шпиталі, Андрій знов повернувся в стрій. Він був палким патріотом і турбувався про долю країни й усіх, хто був поруч. От тільки про себе турбуватися не встигав.

У ніч з 26 на 27 листопада його серце зупинилось.

Городня прощалась зі своїм Героєм під прапорами, стоячи на колінах. Навіть водії зустрічних машин, які зупинялись, виходили з авто і ставали на коліна, низько схиляючи голову й прикладаючи руку до серця.

Відспівували воїна в церкві Василія Великого святі отці Роман Кіник та Андрій Романюк, які разом займаються волонтерством для забезпечення українських військових. Лунали церковні дзвони, неслась молитва за упокій капітана Андрія Непопа і всіх воїнів, які віддали своє життя, борючись за Україну вільну – без пут і кайданів. “Мир може бути різним. Нам треба мир справедливий, без поневолення і без насильства. Мир на вільній українській землі” – сказав Роман Кіник у своєму прощальному слові. За це й віддають життя наші Герої.

І за нас. Щоб ми жили й ніхто не чинив наруги над нами. І щоб пам”ятали якою ціною дається наш кожен новий ранок.