Городнянська міська рада
Оголошення

              ШАНОВНІ ГОРОДНЯНЦІ! 

  Завтра, 25 квітня, о 10.30 годині, біля скверу «Гармати» ми зустрічатимемо нашого захисника, нашого Героя, нашу дитину – 20-річного Богдана МАКАСЯ, який на щиті повертається з війни  в рідне місто назавжди.

  Ще тільки недавно, у 2021 році, для нього звучав останній шкільний вальс, який випустив Богдана разом з іншими юними городнянцями з порогу міського ліцею №2 у доросле життя. Ще наче вчора він робив свій головний вибір у житті, обравши для себе професію рятувальника і поїхав у виш на навчання.

    Він міг би ще разом з іншими студентами сидіти за партами, але після третього курсу рішуче обрав інший шлях – підписав контракт на початку літа 2023-го на службу у війську. Його країна страждала в обіймах вогню й захлиналась від крові, і він, ще така дитина і в той же час такий дорослий, не зміг стояти осторонь.

   Єдиний син у мами Тані, єдиний онук в улюбленої бабусі… Він рано відчув чоловічу відповідальність за свою маленьку родину. Мабуть, тому й не вагався, узявши до рук зброю – тільки так міг вчинити справжній чоловік, навіть у віці 20 років.

    Богдан загинув 21 квітня 2024 року поблизу Часового Яру на Донеччині.

     Ми зустрічатимемо нашого мужнього, світлого хлопчика біля скверу «Гармат», далі траурна процесія рухатиметься вулицею Чернігівською та Троїцькою до музею, звідти – вулицею Петра Пиниці до будинку, в якому живе родина. Потім відбудеться відспівування Героя у храмі Василія Великого, звідки кортеж попрямує до Меморіалу Героїв і далі – на кладовище «Червінщина», де Богдан знайде місце вічного спочинку.

      Прийдіть завтра до скверу, де ми зустрічаємо Героїв, вийдіть на вулиці міста, щоб сказати останнє «Прощай» і «Дякуємо» дитині, яка своєю спиною намагалась закрити нас від страшної біди. У цій війні чужих дітей не буває – то заради всіх нас йдуть у засвіти наші спільні сини…

      Завтра, 24 квітня, в Городнянській громаді оголошено День жалоби. Вже сьогодні плаче Небо холодним дощем – то материнські сльози, ліку яким нема… Низький уклін тобі, Богдане, за твій подвиг. І твоїй мамі Тані в її безмежному горі… Легких хмаринок тобі, хлопчику – Герою. Ти житимеш у серці кожного з нас…