Жителі нашої громади цікавляться чи є на території Городнянщини заповідники.
Великих комплексних заповідників у нашій і сусідній Тупичівській громадах нема, проте є заповідні об’єкти – заказники місцевого значення.
– Маємо два типи заказників – ботанічні та гідрологічні, а ще заповідне урочище та
пам’ятку природи. Заповідні об’єкти займають більше п’яти тисяч гектарів, а це майже 15% всіх площ. Окрім того, в кожному мисливському господарстві є відтворювальні ділянки. Це своєрідні пологові будинки та дитячі садки для тварин. Тож Городнянщина має достатню кількість природни-заповідних територій, – зазначив Ярослав Коваль, мисливствознавець філії «Городнянське лісове господарство».
Ботанічні заказники, а їх у нас найбільше, створені для того, щоб зберегти рідкісні й лікарські рослини, а також природні угруповання цих рослин у первозданному вигляді. Всього їх десять – «Вешки», «Боровицька дача», дві «Невклянські дачі», дві «Тупичівські дачі», «Мальча», «Кримок», «Миклашевщина» та «Кусіївська дача». На цих територіях заборонено збирання трав, грибів і ягід, так само як і будь-яка господарська діяльність, здатна зашкодити рослинним спільнотам. Не дозволяється навіть розведення вогнищ і постановка наметів. Всі заказники позначені спеціальними інформаційними знаками. Тож, буваючи в лісі, зверніть увагу на них і поводьтесь відповідно.
Гідрологічних заказників два – «Тарасове» знаходиться у Невклянському лісництві і являє собою низинне осокове болото, яке є регулятором ґрунтових вод, та Буханицьке – також низинне болото з рідкісними угрупуваннями болотних осок. Найбільшим заповідним об’єктом є урочище «Гніздищенська дача», яке розташувалось на землях Городнянського й Моложавського лісництв і має площу 1354 гектари. Найменшим є «Невклянський дуб» – дерево віком близько 300 років з окружністю стовбура 2,8 метра.
Для чого потрібні заказники? Для збереження живого різноманіття, характерного саме для нашого краю.
На знімку – заказник “Невклянський дуб”. Фото з архіву “Новин Городнянщини”.
