ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА ХВИЛИНА МОВЧАННЯ

Сьогодні мав би святкувати свій День народження захисник України – МАНОЙЛЕНКО Микола Сергійович, а також сьогодні минають другі роковини з дня загибелі захисника України – БІЛОУСА Єгора Васильовича, четверта річниця з дня загибелі захисника України – ОСТРОНОСА Сергія Анатолійовича та одинадцяті роковини з дня загибелі захисника України – САКУНА Миколи Васильовича.

 

Микола Манойленко народився 8 вересня 1991 року в селі Диханівка Городнянського району Чернігівської області.

 

У 2008 році закінчив Дроздовицьку школу, Далі продовжив навчання в Замглайському аграрному училищі отримавши професію «електрика-зварювальника».

 

Одружився і проживав із сім’єю у рідному селі.

 

У 2023 році був призваний до Збройних Сил України.

 

Боронив кордони Чернігівської, Сумської областей, неодноразово брав участь в бойових діях на сході нашої країни.

 

Загинув 5 грудня 2024 року на Луганщині, отримавши поранення не сумісні з життям під час виконання бойового завдання внаслідок штурмових дій.

 

Похований 11 грудня 2024 року в рідному селі Дроздовиця Городнянської громади.

 

Без рідної людини залишились батьки, дружина та двоє діток.

 

Указом Президента України від 24 лютого 2026 року № 147/2026 за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).

____________________

Єгор Білоус народився 3 листопада 1995 року.

 

У 2013 році закінчив Городнянську ЗОШ № 2. Далі навчався в будівельному коледжі.

 

Свій шлях, стати військовим він обрав у 2015 році, коли агресія росіян тривала на території Донецької та Луганської областей. Проходив строкову службу в Національній гвардії України. Далі, з 2016 року продовжив захищати Батьківщину за контрактом, був учасником Антитерористичної операції та Операції Об’єднаних Сил.

 

З перших днів повномасштабного вторгнення Єгор став на захист Київщини, а після відступу окупантів добровільно вирушив воювати на Луганщину. Його рішучість, сміливість і відданість стали прикладом для всіх, хто мав честь служити поруч із ним.

 

8 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання на Луганщині Єгор загинув.

 

Поховали Героя 13 вересня 2024 року у Городні на місцевому кладовищі «Піски».

 

Указом Президента України від 20 лютого 2025 року №88/2025 за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).

__________________

Сергій Остронос народився 21 грудня 1978 року в місті Городня, Чернігівської області.

 

У 1996 році закінчив Городнянську ЗОШ №2 та цього ж року вступив до Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка, який закінчив у 2000 році, здобувши кваліфікацію – вчитель початкових класів.

 

Впродовж 2003-2004 років працював охоронцем КФУ МВДСО при Чернігівському МВСУ.

 

У 2004 – 2005 роках працював охоронцем ПП «Тюніс».

 

Впродовж 2005 – 2006 років працював вихователем оздоровчого табору та методистом Городнянського методичного кабінету відділу освіти Городнянської райдержадміністрації.

 

У 2007 році закінчив московський державний відкритий університет за фахом «юрист» та до 2015 року обіймав посаду державного податкового інспектора з питань юридичної роботи ДПІ в Городнянському районі.

 

У 2016 році працював керуючим справами ТОВ «Білорусь».

 

З вересня 2017 року по листопад 2019 рік проходив військову службу за контрактом.

 

16 грудня 2020 року підписав контракт на військову службу у лавах Збройних Сил України терміном на три роки.

 

На жаль, 8 вересня 2022 року життя Сергія обірвалося під час виконання службових обов’язків на Донецькому напрямку.

 

У Сергія залишилась дружина та троє дітей. Він був дбайливим чоловіком та люблячим татом.

 

Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня посмертно (Указ Президента України №25/2023).

_____________________

Микола Сакун народився 10 вересня 1986 року в селі Тупичів Городнянського району.

 

У 2004 році закінчив Тупичівську загальноосвітню школу.

 

Працював у рідному селі.

 

Призваний до Збройних сил України весною 2015 року.

 

Зазнав ураження електричним струмом на залізничній станції Дарниця.

 

Помер 8 вересня 2015 року в Київському госпіталі.

 

Похований 11 вересня 2015 року в селі Тупичів.

 

В пам’ять про Миколу Сакуна у серпні 2017 року на будівлі Тупичивської загальноосвітньої школи встановлена меморіальна дошка.

 

Вічна пам’ять і слава Героям!