Сьогодні – 37 роковини наймасштабнішої техногенної катастрофи в історії людства.
У ніч на 26 квітня 1986 року о 01:23 на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС прогримів потужний вибух, який вщент зруйнував реактор. Наслідки аварії залишаються предметом обговорення світової наукової спільноти до сьогодні. За визначенням UNSCEAR і ВООЗ, Чорнобильська катастрофа віднесена до аварій ядерних об’єктів найвищого рівня.
Радіаційного опромінення зазнали щонайменше 8 млн людей – передусім ліквідатори катастрофи, яких налічувалось майже 600 тисяч. Навколо ЧАЕС було утворено 30-кілометрову зону відчуження – понад 100 тис. українців змушені були залишити свої домівки.
І хоча у 2000-у році Чорнобильська АЕС повністю припинила свою роботу, відголоски трагедії ми згадуватимемо ще десятки, а то й сотні років.
Особливо відчують «радість» радіації російські військові, які протягом 36 днів рили окопи в Чорнобильській зоні та навіть їли тамтешню дичину. Як кажуть, за що боролись, на те й напоролись.
Сьогодні, 26 квітня, біля пам’ятного знака жертвам Чорнобильської катастрофи (що біля пожежної частини) відбулась поминальна панахида, приурочена 37-й річниці аварії на Чорнобильській атомній елекстростанції.
Присутні поклали квіти до підніжжя пам»ятного знака як свідчення того, що ми не забудемо ніколи ні жахливу трагедію, ні її жертв, ні тих, хто собою закрив нас усіх від ядерного монстра.
Міська рада з нагоди сумної річниці трагедії відзначила грамотами Михайла Горбача, Леоніда Заровного та Анатолія Курочкіна за мужність, самовідданість і героїзм, проявлені при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.




