Сьогодні, 24 вересня, у мирні часи ми б збиралися на центральній площі Городні, щоб відзначити День міста — свято, яке вшановує нашу історію, нашу спадщину, нашу єдність
Цей день завжди був особливим, бо нагадує нам про героїчне визволення Городнянщини від нацистських загарбників у далекому 1943 році. 24 вересня стало символом відваги, мужності і любові до Батьківщини. Але сьогодні нам не до святкувань.
Замість радості й гомону свята, ми знову стоїмо на захисті своєї землі. Наші захисники сьогодні борються за свободу, яку так тяжко здобували наші предки. Ми всі — кожен на своєму місці — докладаємо зусиль для нашої перемоги. Хтось на передовій, в холодних окопах і на лінії вогню, відстоює кожен клаптик рідної землі. Хтось у тилу захищає рідне місто, допомагає волонтерам, підтримує тих, хто поруч. Усі ми, як єдиний організм, об’єднані однією метою.
Городня сьогодні тримається на відданих людях, на їхній незламній вірі та наполегливій праці. Попри всі труднощі, ми підтримуємо один одного, допомагаємо й зберігаємо спокій, щоб разом дочекатися найбільшого свята — свята перемоги.
У цей день ми низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю тих, хто вісім десятиліть тому віддав своє життя за свободу, і тих, хто сьогодні знову лягає під ворожі кулі заради мирного майбутнього для всіх нас. Неначе в знак шани, на дах міського будинку культури, коли ми вшановували пам’ять наших воїнів, прилетів лелека — живий символ України та миру. Це знак віри й надії, що мир повернеться до нашого дому.
