Ще одна зірка запалилася в Небесному війську

Городнянщина схилила голови в скорботі. Ми провели в останню путь нашого Героя — Бортника Дмитра.

Сонячна весняна днина не змогла розвіяти той страшенний морок, який опустився на наше місто разом із страшною звісткою. Вулицями, вкритими червоними тюльпанами, повільно рухалась траурна процесія. Люди виходили зі своїх домівок, ставали на коліна, клали квіти, шепочучи крізь сльози:
«Дякуємо, Дмитрику…»

У 2024 році здобув ступінь бакалавра за спеціальністю викладача трудового навчання, інформатики та креслення. Продовжив навчання у магістратурі Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Т. Г. Шевченка.

Йому було лише 22.  Та в свої юні роки він уже мав серце справжнього Воїна. Він міг навчати дітей кресленню та інформатиці, міг будувати спокійне життя, міг дарувати світові добро. Та замість мирної професії обрав шлях бою. Це рішення — не дитяча бравада. Це — мужній, свідомий вибір серця, яке боліло за Батьківщину.

25 квітня його життя обірвалось. Не встиг обійняти маму востаннє. Не встиг підняти на руки своїх дітей. Не побачив світанку без сирен, який так гідно наближав.

Як описати цей біль? Як передати той розпач, що шматує серце й душу кожного, хто знав цього хлопця?

Дмитре, прости нас, що не вберегли…

Ти — соколик у небесній варті.

Ти — незгасима зірка у вічності.

Низький уклін тобі, сину України…

Вічна пам’ять. Вічна шана.

 Указом Президента України від 13 липня 2022 року № 497/2022 за особисту відвагу, самопожертву та вірність військовій присязі у боротьбі за державний суверенітет і територіальну цілісність України він був нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня.

 Наказом командувача військ Оперативного командування «Північ» від 1 листопада 2024 року № 492 Дмитро отримав Почесний нагрудний знак – медаль «За сумлінну службу».

 Він також був відзначений нагрудним знаком “Ветеран війни – Учасник бойових дій”