Розміри нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю та особливості його розрахунку

Питання виконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю визначено Законом України від 21.03.1991 № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю», який з 01 січня 2026 року діє у новій редакції. Відповідно до статті 18-2 норматив становить:

– для роботодавців із середньообліковою кількістю працівників від 8 до 25 осіб — одне робоче місце для особи з інвалідністю;

– понад 25 осіб — 4% середньооблікової чисельності працівників за квартал;

– для закладів охорони здоров’я, реабілітаційних центрів та організацій, що працюють з особами з інвалідністю — 2%.

Якщо працівників 7 і менше — норматив не застосовується.

Роботодавці самостійно розраховують норматив і округлюють показник до цілого числа за математичними правилами. З 01 січня 2026 року його необхідно виконувати щоквартально, а не за рік.

Розрахунок здійснюється на підставі середньооблікової кількості штатних працівників відповідно до «Інструкції зі статистики кількості працівників». Ураховуються лише працівники за основним місцем роботи, зовнішні сумісники не включаються. Працівник з інвалідністю, який працює також як внутрішній сумісник, враховується як одна особа.

До середньооблікової чисельності не включаються штатні одиниці робіт із важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці, перелік яких визначає Кабінет Міністрів України.

Працівник з інвалідністю, який працює на умовах неповного робочого часу, враховується як одна особа, якщо це його основне місце роботи. Водночас його нарахована заробітна плата має перевищувати розмір мінімальної заробітної плати за повністю відпрацьований місяць; якщо ця вимога не виконується, роботодавець не може зарахувати такого працівника до нормативу.