КУДИ ВЕДЕ РЕФОРМА ЛІСОВОЇ ГАЛУЗІ: ВГОРУ ЧИ ВНИЗ?

    13 червня відбувся 5-ий Всеукраїнський лісопромисловий форум. Цікавим був на ньому виступ Ірини Мацепури – директорки ТОВ «ВГСМ», підприємства, яке виготовляє меблі з деревини, депутатки Закарпатської обласної ради. Вона озвучила проблему, близьку й Городнянщині, й іншим регіонам України, галузь лісового господарства та деревообробки в яких є основною:

  – В Закарпатті ліси займають 52% території, – зазначила вона. – В них є запас деревини більше 200 мільйонів кубічних метрів. Що отримує область і громади від власності на такий ресурс? Дуже мало. В чому причина? Колись лісове господарство і деревообробка становили більшу половину економіки області. Зрозуміло, що економіка росла, з’являлося більше галузей, і частка лісового господарства падала. Але падала не тільки природним шляхом, а й через занепад лісової галузі. Ми практично втратили лісохімію, падають обсяги деревообробки. Таким шляхом ми скоро скотимось до  заготівлі дров. Область за останні роки допустила падіння заготівлі деревини практично на 500 тисяч кубічних метрів. Це втрата тисяч робочих місць, сотень мільйонів податків.

   Законодавство таке, що ліси – власність народу, але розпоряджається ними Державне Підприємство «Ліси України». І розпоряджається у власних фінансових інтересах, зовсім не забезпечуючи інтереси громад. Дуже цікаві цифри навів у своєму виступі професор Орест Кійко: 1% падіння обсягу заготівлі лісу веде до мільярдних втрат в суміжних галузях, коефіцієнт дохідності лісового господарства до деревообробки 1:40, зайнятість– 1:30.

  У нас традиційно запрягли коня після воза: основні в нас «Ліси України», які нескінченно звітують як вони нарощують свою рентабельність. Лиш не звітують, що це за рахунок деревообробки і інших суміжних галузей.

Також є питання щодо оренди лісів, яка передбачена законодавством, але отримати ділянку для туризму чи іншої рекреації практично неможливо. Залишається первіснообщинний бізнес – гриби та ягоди.