Повідомлення про те, що Городнянська міська рада з метою утворення фонду соціального житла  має намір придбати житлові приміщення, які розміщуються в сільських населених пунктах Городнянської територіальної громади на відстані не менше ніж 25 км від кордону, викликало широкий резонанс щодо того, скільки, які та за які кошти планується купити будинків.

Пояснюємо. Житло купується  за кошти міського бюджету згідно спеціально прийнятої цільової Програми. Скільки його буде придбано – невідомо. Але будемо намагатись скупити в сільській місцевості якомога більше будинків з наявними документами і придатних для проживання в більш безпечній зоні, ніж близьке прикордоння. Обстріли не стихають – вони навпаки стають більш жорсткими й лунають все ближче. Маємо думати про те, щоб всіх бажаючих виїхати з небезпечної зони забезпечити житлом.

Тому прикро слухати такі висловлювання як жительки Берилівки Валентини Павлюк, яка написала в соцмережах, що міська рада не надає їй матеріали для ремонту будинку в Берилівці, який постраждав від обстрілів, і не відновлює енергопостачання.

Пані Валентина була згодна на переїзд, коли міська рада запропонувала їй обрати житло в безпечнішому місці нашої громади. Разом з представниками міської ради вона  виїжджала й оглядала домогосподарства, які є на продаж, щоб обрати своїй родині житло за кошти міської ради. Обрала будинок в селі поблизу Городні, в якому є  як газове, так і пічне опалення. Але потім від нього відмовилась і почала вимагати матеріали для ремонту власного будинку в Берилівці, який було пошкоджено нещодавніми обстрілами.

Наразі нема можливості ні ремонтувати постраждалі будинки, ані відновлювати електропостачання в селі. Нема змоги добратись туди спеціальними автомобілями і ніхто не гарантує безпеку ремонтним бригадам. Ворог посилює обстріли й чекає будь-якої нагоди. Ніхто не буде наражати людей на небезпеку безглуздими наказами. Хто відповідатиме потім за втрачене людське життя? Не пані ж Валентина, яка просто передумала виїжджати з небезпечної зони.

Звертаємось до всіх жителів Берилівки, яка постійно страждає від обстрілів, до їхніх знайомих і родичів: переконуйте близьких потурбуватись про власне життя.  Залишатись жити там небезпечно. І у разі, якщо трапиться непоправне, ніякий найкращий будинок вже нікому не буде потрібний. Люди добрі, скінчиться війна – всі повернетесь у свої рідні оселі. Ми все відновимо і відремонтуємо. Але наразі головне – це зберегти ваше життя.

На першому фото – постраждалий будинок пані Валентини. На інших–  те житло, яке міська рада купила  і запропонувала її родині. Звісно, воно не пустуватиме у разі відмови Валентини Павлюк – у ньому житимуть інші переселенці, які втікають від постійних обстрілів. Головне наше завдання – зберегти життя людей. Жаль, що деякі з них цього не розуміють і керуються лише власними бажаннями й примхами.