Керівництво росії постійно вдається до ядерного шатнажу. Залишимо ймовірність розвитку таких подій експертам й розглянемо краще, як поводитись кожному у подібних ситуаціях. Зазначимо, що паніка – не найкращий порадник в будь-якій екстремальній ситуації, тому перш за все треба зберігати розважливість і уважно слідкувати за офіційними повідомленнями влади.

Що робити  при ядерній загрозі

     Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки пояснює. Ядерних загроз може бути декілька. Найімовірнішими є  аварія на Запорізькій чи будь-якій іншій атомній електростанції, використання тактичної чи стратегічної ядерної зброї, використання так званої «брудної бомби», викид ядерних відходів зі спеціальних сховищ внаслідок бойових дій.

     Перше, що потрібно мати в наявності – радіоприймач на батарейках, при чому приймач окремо, а елементи живлення – окремо. У разі ядерного удару більшість підключених електронних приладів вийде з ладу, а радіоприймач зможе приймати повідомлення від уряду.

     При ядерному вибуху треба якнайшвидше потрапити в укриття.  Якщо це  неможливо – слід лягти на землю ногами до вибуху, заплющити очі, закрити вуха й, за можливості, відкриті ділянки тіла. Перечекавши вибух – шукати укриття навіть серед вцілілих наземних будівель. Перший дощ в зоні ядерної катастрофи, особливо якщо він носить характер зливи, зазвичай радіоактивний і його необхідно перечекати будь-де. Потрапляння під таку зливу – може бути фатальним не тільки для вашого здоров’я, а й для життя.

       Якщо ядерний вибух стався на значній дистанції, чи засоби масової інформації повідомили про викид радіації внаслідок теракту чи іншої аварії на атомних об’єктах, алгоритм дій наступний. Якомога швидше потрапити в укриття, а ще краще – додому. Зробити в будівлі достатній запас питної води та їжі. Щільно зачинити двері та вікна, вимкнути та ізолювати від зовнішнього середовища вентиляційні та опалювальні системи (заклеїти скотчем чи обмотати вологою ганчіркою). Організувати свій побут так, щоб максимально довго не виходити на подвір’я. Покидати укриття може бути дозволено й через кілька тижнів, тому весь цей час треба бути готовим провести в ізоляції. Найбільш безпечним місцем у будівлі є підвал або внутрішні кімнати, які не мають зовнішніх стін. У випадку крайньої необхідності вийти на вулицю, слід одягти щільний одяг, маску, рукавички і головний убір. Після повернення додому все це варто зняти з себе зовні, запакувати у поліетиленовий пакет і не вносити додому. Вдома якнайшвидше прийняти душ чи іншим чином змити з себе радіоактивний пил.

Йодопрофілактика

     Важливо! Проводити йодопрофілактику можна тільки після офіційного оповіщення щодо її необхідності.

     Необхідність у прийомі препарату стабільного йоду (калію йодиду) може бути як після аварії на АЕС, так і після ядерного вибуху. Але вона виправдана лише тоді, коли радіація спричинена радіойодом. В інших випадках (зокрема при застосуванні “брудних бомб”) прийом препаратів йоду заборонений і може завдати організму непоправної шкоди. Дорослим старше від 40 років або людям з порушеннями функціонування щитоподібної залози йодна профілактика зазвичай не потрібна.

     Йодопрофілактика полягає в одноразовому прийомі таблетованого йодиду калію. Другий прийом передбачено в разі пролонгованого (більше 24 годин) або повторного впливу і якщо людина вживала забруднену їжу або воду.

Дозування йодиду калію (таблетки): немовлята від народження до 1 місяця – 16 мг; діти (від 1 місяця до 3 років) – 32 мг; діти (від 3 до 12 років) – 62,5 мг; підлітки (від 12 до 18 років), вагітні, матері-годувальниці та дорослі (до 40 років) – 125 мг.

     Препарати стабільного йоду можна придбати в аптеці, отримати у сімейного лікаря, також певний запас калію йодиду є у рятувальників. Не використовуйте саморобні препарати чи їхні замінники – так ви більше нашкодите собі аніж допоможете!

     Як поводитись після аварії чи ядерного удару

     Для своєчасного й розумного реагування на радіаційні ризики слід зрозуміти особливості вражень. При застосуванні ядерної зброї найбільшу небезпеку становлять власне вибухи й страждають епіцентри подій. Радіаційне забруднення навколо місця ударів відносно невелике й площі ураження відносно незначні. Практика Хіросіми й Нагасакі довела, що після прямих ядерних ударів на цих самих територіях згодом можна цілком безпечно жити, бо ці міста існують і досі.

     При зараженні території внаслідок аварії на АЕС, розгерметизації сховищ радіоактивних відходів чи використанні «брудної бомби» найбільшу небезпеку становить саме радіоактивне забруднення, яке може бути значним і поширюватись на великі території в залежності від сили та напряму вітру. В таких умовах варто правильно реагувати на повідомлення рятувальників чи безпосередньо уряду. У разі значного зараження вашої місцевості слід бути готовим евакуюватися за першої ж змоги. Якщо ж дози радіації не критичні, але ризиковані – слід бути готовим відмовитися від споживання місцевих фруктів та овочів, молока і молокопродуктів від місцевих корів, а також м’яса тварин і птиці, які вживали радіоактивні корми.

     Найнебезпечнішим ураженням є внутрішнє опромінення радіоактивною водою та їжею при їх вживанні!