І знову плаче громада, стогне Україна, родина і в невимовній тузі кричать мати та дружина…

        Наш захисник, патріот, найкращий син України Євгеній Ткач завтра прибуває на щиті назавжди додому. Відтепер він назавжди в почесній Небесній варті …

        Жені у вересні виповнилось тільки 28. Він народився в Рубежі, навчався в Деревинській школі, а потім – у Черінгівському професійному будівельному ліцеї №18 на електрика. Працював у Чернігові на будівництвах і ремонтах. Разом з цивільною дружиною Валентиною виховували семирічного сина Іванка.

        Євгенія призвали до лав ЗСУ наприкінці літа нинішнього року. Він пройшов стажування в Англії, після якого був відправлений в Миколаїв, а звідти – в Херсонську область.

         Загинув Герой під час виконання бойового завдання 11 листопада близ села Кринки на Херсонщині.

         Прощатимемось з Женею завтра. Зустрічатимемо Героя орієнтовно о 10.30 годині біля скверу «Гармати». Звідти воїн поїде в Деревини, де з ним прощатимуться рідні і вдбудеться відспівування й поховання.

         Безмежне горе для рідних і для всієї громади. Бо наші герої рідні для усіх нас… Низький уклін тобі, Женю. За те, що ти недолюбив, не дозустрічав світанки, не дочекався, поки виросте твій син, покнув тут, на Землі, всі свої незавершені справи, і заради нас усіх вступив до лав Воїнів Світла….

        Нема прощення ворогам. Їм доведеться відповісти за все. І на тому світі, і на цьому…