Чим живе громада?

Місцеве самоврядування нині проходить тривалий і непростий процес реформування. В режимі тотальної децентралізації громади отримали значно більше повноважень від держави, проте адміністративна самостійність на місцях стримується обмеженням фінансування з бюджетів вищих рівнів. Системно зменшуються можливості для стимулювання інвестиційних проєктів, розвитку підприємництва та створення нових робочих місць. Додають складнощів карантинні обмеження та захоти направлені на подолання пандемії. Які виклики нині стоять перед громадою і які позитивні зрушення ми маємо — нам розкрили начальники профільних відділів міської ради в розрізі їх сфер відповідальності.

— Благоустрій в нашій громаді – це не тільки досягнення, а ще й процес, який залежить від сезонних умов, фінансових чинників та адміністративних змін. Головним досягненням громади є достатньо розвинена інфраструктура базових зручностей: маємо достатню забезпеченість водою, розвинуту систему газопроводів, непоганий рівень якості доріг. Нині відремонтовано, прогрейдеровано та підсипано більше 90% міських доріг, тривають ремонти шляхів по селах та між населеними пунктами громади. Всі села системно видаляють аварійні дерева та мають дитячі майданчики. За виключенням трьох сіл, всі населені пункти забезпечені вуличним освітленням. Негатив у сфері благоустрою лише один – дефіцит фінансування. У поточному році маємо бюджет минулого року, а обсяги збільшились на сім колишніх сільрад, які приєднались до громади. Усе це відбувається на фоні відчутного подорожчання машин, механізмів, запасних частин до них, будівельних та інших витратних матеріалів, — зазначив начальник відділу ЖКГ, благоустрою, архітектури та будівництва Віктор КУРТА.

— Процес переходу влади до місцевого самоврядування триває і має позитивний вплив на всі процеси на місцях, але держава повинна повернутися обличчям до громад і допомагати у вирішенні проблем. Натомість ми маємо такі казуси в законотворчості, коли нові закони прямо суперечать попереднім, а діють при цьому і ті, й інші. Власне децентралізація як процес триває і повинна б добігати до свого логічного і фактичного завершення, але чим більше затягується цей процес тим більше негативних тенденцій з’являється. Яскравим прикладом такого негативу є перекладання функцій виконавчої влади на місцеве самоврядування без подальшого фінансового забезпечення з боку держави. Нині ефективно охопити всі ці функції неможливо, а це в свою чергу, погіршує загальний ритм роботи місцевого самоврядування, — підсумував начальник юридичного відділу Дмитро ЯЦЕНКО.

— Система освіти на Городнянщині у форматі громади отримала «друге дихання». За останні роки ми розвинули і зміцнили матеріально-технічну базу, покращили фінансування закладів, оновили автопарк, відкрили два центри – інклюзивно-ресурсний та професійного розвитку, 4 заклади освіти стали автономними. Капітально відремонтовано котельні, системи опалення ряду шкіл, їдальні міських ліцеїв, завершується масштабна комплексна реновація міського ліцею №2, реконструйовано один з корпусів дитячого садка №1. Про такі обсяги робіт ще нещодавно доводилось лише мріяти. З іншого боку ми зіткнулись з необхідністю оптимізації ряду малокомплектних шкіл. Частина з них була понижена у ступені. При цьому учні отримали більш якісну освіту на базі міських і опорних шкіл. Ще однією негативною тенденцією є те, що освітньої субвенції від держави нам не вистачає. Проте й над вирішенням й цієї проблеми ми системно працюємо, — поділився враженнями начальник відділу освіти Григорій СМОЛЯР.

— Реформа децентралізації підвищила зацікавленість органів місцевого самоврядування у збільшенні надходжень до місцевих бюджетів, пошуку резервів їх наповнення, покращення ефективності адміністрування податків і зборів, адже наявність достатніх ресурсів у місцевих бюджетах є запорукою того, що територіальна громада має можливість надавати більш якісні та більш різноманітні послуги своїм жителям, реалізовувати соціальні та інфраструктурні проекти, створювати умови для розвитку підприємництва, залучення інвестиційного капіталу, розробляти програми місцевого розвитку та фінансувати інші заходи для всебічного покращення умов проживання жителів громади. Реформа децентралізації призвела до примусової передачі державою органам місцевого самоврядування повноважень з утримання закладів соціального захисту, охорони здоров’я, виплати гарантованих державою компенсацій по програмах медичних гарантій, але не надала додаткового фінансового ресурсу на їх виконання, що в свою чергу нівелює фінансову незалежність громад, — пояснила начальниця фінансового відділу Наталя СЕРДЮК.

— У земельних відносинах громада нарешті стала єдиним розпорядником. Нам передані всі землі, які донедавна були державними. Також додалися землі водного фонду. За рахунок цього значно збільшились надходження до місцевого бюджету. Також нам вдалося системно підвищити ставки по платі за оренду земель. Процентна ставка для власників паїв наближається до 12% від оціночної вартості. Невитребувані паї сьогодні орендують під 8% від вартості. Менша ставка пояснюється занедбаністю більшості таких угідь й необхідністю розчистки від самосійок. Поступово задовольняється потреба місцевих жителів в отриманні двох гектарів землі. Вся база даних по землях громади поступово систематизується і впорядковується. При цьому маємо лише два ключові негаразди. Публічна кадастрова карта й досі лишається недосконалою. Ця база даних працює нестабільно і з помилками. Ще однією проблемою є тривалість вирішення спірних питань у земельних відносинах, — розповіла головний спеціаліст земельного відділу Ірина БЕЗПАЛА.

— Після об’єднання, громада отримала можливість залучити додаткові фінансові ресурси не тільки за рахунок коштів цільових субвенцій з державного бюджету, але й використовувати інші можливості, наприклад, участь у грантових проектах або співпрацю з іншими громадами, що стосуються вирішення спільних проблемних питань через партнерство та міжмуніципальне співробітництво. Мінусом є те, що значна частина проектів не отримує фінансування, бо більшість конкурсів досі не мають чітких прозорих умов, а рішення щодо їх фінансування часто приймаються в ручному режимі. Також дуже важко впорядкувати інформацію щодо господарської діяльності підприємств, установ та організацій, які здійснюють свою діяльність на території нашої громади. Ми вимушені збирати таку інформацію «в ручному режимі», оскільки не маємо доступу до відповідних реєстрів та інформаційних ресурсів, які не відносяться до компетенції міської ради. Це ускладнює роботу, оскільки маючи таку інформацію в повному обсязі, ми мали б змогу значно ефективніше її використовувати, — підкреслив начальник відділу економіки, траспорту, торгівлі та інфестицій Євген ДЕРКАЧ.

— Сфера місцевої культури на Городнянщині поступово і системно розвивається. Звичайно, маємо чимало завдань – від ремонтів приміщень до модернізації систем опалення, проте, все це поточні складнощі, які вирішуються в робочому режимі. Сьогодні маємо розвинуту систему культурних закладів по селах громади, відновлюємо аматорські колективи й стимулюємо народних майстрів. У місті оновлено бібліотеку, яка дійсно перетворилася на сучасний простір можливостей. Масштабні свята й культурні заходи вийшли на якісно новий рівень. Є можливості й бажання працювати більше та краще. Проте всі ці наміри працівників культури натикаються на карантинні обмеження, які просто не дають можливості розвернутися на повну силу. Тому поки працюємо над вирішенням поточних проблем й чекаємо на послаблення обмежень, — зазначила начальниця відділу культури Олена ЯЦКОВА.

— Найбільшою проблемою місцевого самоврядування нині є те, що процес децентралізації ще й досі не завершено, при цьому не зрозуміло коли він завершиться. Тому, певно, досі нема чіткого розмежування повноважень між органами місцевого самоврядування і державою. Лишається незрозумілою та невизначеною система влади на районному рівні. При цьому державні функції, такі як забезпечення системи освіти та охорони здоров’я не повинні залежати від рівня розвитку громади, а ці сфери мають забезпечуватися державою у всіх громадах. Поточний рік видався достатньо складним для нас, бо відбулось примусове приєднання ряду сіл з боргами й відсталою інфраструктурою. Проте нам вдалося вирівняти ситуацію і є сподівання завершити рік без боргів. На жаль, Городнянщина лишається достатньо бідною за рівнем доходу на душу населення, попри це нам вдається утримуватись на рівні інших, багатших громад. Напередодні Дня місцевого самоврядування хочу звернутися до жителів громади – результати роботи самоврядування нині залежать від кожного з нас. Переконаний, що нам вдасться подолати тимчасові труднощі й реалізувати нові задуми й проєкти, яких у нас ще чимало, — підсумував міський голова Андрій БОГДАН.

Газета “Новини Городнянщини”