Чорна хустка болю знову накрила Городнянську громаду…
Скорбота важким тягарем лягла на місто, а тиша стала гучнішою за будь-які слова. Назавжди повертається до рідної землі наш Герой — Мазняк Віктор.
Віктор народився 1 травня 1994 року. Його дитинство й юність минули у Городні: шкільні роки в стінах ЗОШ №1, перші професійні кроки у Чернігівському радіомеханічному технікумі, де він опанував фах програміста, а згодом — здобуття вищої освіти. Попереду було життя, сповнене мрій, планів і прагнень.
Та у 2022 році мирний шлях обірвала війна. Коли рідну землю накрила окупація, Віктор без вагань став до лав територіальної оборони. Згодом він був мобілізований до Збройних Сил України. Він не сховався за спинами інших і не шукав виправдань — свідомо обрав дорогу воїна, дорогу честі, відповідальності заради свободи України.
У вересні цього року Віктор зазнав тяжких поранень. За його життя до останнього боролися лікарі, у молитвах схилялися рідні, з надією чекала вся громада… Та рани, завдані війною, виявилися надто важкими. 14 грудня 2025 року серце Захисника зупинилося.
17 грудня о 11:30 громада проведе Героя в останню путь.Прощання розпочнеться від батьківського дому по вулиці Петра Пиниці, далі траурна процесія пройде вулицею Троїцькою, повз Алею Героїв, до Свято-Миколаївської церкви, де відбудеться чин відспівування. Поховають Віктора на кладовищі «Піски».
Відкладіть свої справи і вийдіть на вулиці, щоб віддати шану Воїну, сказати йому останнє «Дякую». Схиліть голови, станьте на коліна перед подвигом чоловіка, який захищав кожного з нас.
Щирі співчуття рідним і близьким. Нехай Господь дасть сили витримати цей нестерпний біль утрати.
17 грудня у Городнянській громаді оголошено День жалоби.
