Рясними дощовими сльозами вмивалась сьогодні зранку Городня. То плакало Небо, вчергове здригаючись від горя втрати Героя, який віддав своє життя за те, щоб ми могли бачити завтрашній день.

     42-річний ГРИБОВСЬКИЙ ЮРІЙ у березні нинішнього року став на захист країни від окупантів.   Загинув воїн 13 червня на  Донеччині під час виконання бойового завдання.

      Він обрав для себе саму мирну професію, яка може бути – був агрономом за спеціальністю, закінчивши свого часу Бобровицький сільськогосподарський технікум. Він, мабуть, мріяв працювати на землі й вирощувати хліб. Але у важкий час для країни натомість праці хлібороба узяв до рук зброю.

     Людей, які вийшли прощатись з Героєм у Городні, не лякав дощ. Краплі дощової вологи стікали по щоках, змішуючись з солоними сльозами.   

    Траурна процесія рухалась містом вже звичним шляхом Героїв. Мабуть, коли ми дочекаємось нарешті миру на нашій землі, той шлях, яким ми проводжали на Небо наших захисників, ще довго гірчитиме кожному з нас – тим, хто житиме дякуючи їхнім подвигам.   

      Ховали Юрія у рідній Хрипівці, де в нього залишились батько та брат. Але згадуватиме й дякуватиме Герою значно більше рідних людей, бо в кожному з нас житиме часточка його душі, битиметься частинка його серця – адже він віддав своє єдине життя за те, щоб ми змогли жити…