24 лютого – день, який змінив наші життя назавжди

Ранок 24 лютого 2022 року став найстрашнішим у сучасній історії України. Темрява ще вкривала землю, коли містами прокотилися перші вибухи. Ранок, що змінив усе. Тиша була розірвана вибухами, а мирне життя розчинилося у диму війни.

«Прокидайся, війна почалась…» – ці слова стали для мільйонів початком нового відліку часу. Мить – і життя розділилося на «до» і «після».

Відтоді питання «Як ти?» набуло нового значення – за цими словами приховувалася турбота, страх і надія.

Всю країну охопив страх. Вибухи пролунали в кожному куточку України – ракети летіли на Київ, Харків, Одесу, Дніпро, Львів. Ворог атакував з неба, суші та моря. Колони ворожої техніки сунули українськими дорогами, залишаючи за собою смерть і руйнування. Ніхто не знав, що буде завтра, але кожен розумів – Україна змушена битися за своє виживання.

Колони ворожої техніки сунули й вулицями нашого міста. З 24 лютого по 3 квітня 2022 громада була окупована.

Їхній план був очевидним – стерти Україну з лиця землі, знищити нашу державність, культуру, мову, свободу.

Але вони прорахувалися. Бо саме тоді українці об’єдналися, як ніколи раніше. З першого дня війни ми стали плечем до плеча, відкинувши страх і сумніви. Військові, лікарі, волонтери, звичайні громадяни – всі стали частиною великої боротьби за Україну.

З того дня ні хвилини спокою. Ні дня без болю. Три роки повномасштабної війни. Одинадцять років боротьби за свободу. Три роки, за які заплачено найвищу ціну – людські життя.

Відчайдушно б’ється українське серце, навіть коли здається, що воно ось-ось розірветься від горя. Ми ховаємо Героїв, які віддали життя за нашу свободу. Нехай наші соколики знайдуть вічний спокій у Небесному війську. А ми ніколи не забудемо їхнього подвигу. Вони тепер – янголи, що оберігають Україну з небес.

Верховна Рада України затвердила 24 лютого як День національної молитви за Україну. Ця молитва – про наших захисників, які щодня закривають нас від смерті. Молимося за тих, хто бореться. За тих, хто вже ніколи не повернеться додому. Про тих, хто у підвалах під обстрілами мріє просто побачити небо. Про кожного, хто вірить у перемогу і продовжує боротьбу.

Будьмо сильними. Підтримуймо наших захисників, допомагаймо один одному, не забуваймо, якою ціною нам дається кожен новий день.

Слава Україні! Героям Слава!