Захист прав споживачів в Україні

До бюро правової допомоги звертаються громадяни, з питанням щодо захисту прав споживачів Головний спеціаліст відділу Городнянського бюро надає роз’яснення з даного питання.

З метою задоволення будь-яких власних побутових потреб кожен з нас купує продуктові і побутові товари в магазинах роздрібненої торгівлі, користується послугами побутового обслуговування, відвідує харчувальні та розважальні заклади. При цьому досить багато випадків, коли у придбаних товарах наявні недоліки, неможливість їх використання протягом гарантійного терміну, незадовільна якість виконаних робіт або отриманих послуг. Здебільшого велика частина споживачів, зважаючи на брак часу або низьку вартість товару чи послуги, а також з правової необізнаності не вживають ніяких заходів для захисту свої прав у відповідних ситуаціях. Водночас, правова обізнаність при виборі товару (послуги) дозволить уникнути непорозумінь або врегулювати їх в рамках, передбачених чинним законодавством.

Основним документом, який регулює відносини між споживачами товарів (робіт, послуг) і виробниками, виконавцями, продавцями в умовах різних форм власності, а також встановлює права споживачів та визначає механізм реалізації державного захисту їх прав є Закон України «Про захист прав споживачів»(далі-Закон). Відповідно до Закону споживачем є громадянин, який придбаває, замовляє або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб. Споживач вступає у відносини з виробником, виконавцем або продавцем, які можуть бути підприємством, установою, організацією або фізичною особою-підприємцем, які виробляють товари для реалізації, виконують або надають послуги.

Виробник, виконавець або продавець для уникнення будь-яких непорозумінь зі споживачем зобов’язані надати максимум інформації про товар, послугу, а у разі необхідності безпосередньо про себе самих, так як це вимагає Закон, яким встановлено, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товари (роботи, послуги), що забезпечує можливість їх свідомого і компетентного вибору. Така інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).

Законом передбачений конкретний перелік відомостей про товари (роботи, послуги), які повинна містити інформація при їх реалізації, а саме:

•          назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються;

•          дані про основні властивості продукції, номінальну кількість (масу, об’єм тощо), умови використання;

•          відомості про вміст шкідливих для здоров’я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами;

•          позначку про наявність у складі продукції генетично модифікованих організмів;

•          дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції;• дату виготовлення;

•          виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров’ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності;

•          дату виготовлення;

•          відомості про умови зберігання;

•          гарантійні зобов’язання виробника (виконавця);

•          правила та умови ефективного і безпечного використання продукції;

•          строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;

•          найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Стосовно продукції, яка підлягає обов’язковій сертифікації в державній системі сертифікації, споживачеві повинна надаватись інформація про її сертифікацію. Продукція, яка за певних умов може бути небезпечною для життя, здоров’я споживача та його майна, навколишнього природного середовища, виробник (виконавець, продавець) зобов’язаний довести до відома споживача інформацію про таку продукцію і можливі наслідки її споживання (використання). Нормативно-правовими актами, в тому числі технічними регламентами, можуть бути встановлені додаткові вимоги до змісту інформації про продукцію.

Постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 1994р. № 974 «Про внесення змін до Правил побутового обслуговування населення» встановлено вимоги щодо обов’язкової наявності в приміщенні, де проводиться приймання та видача замовлень з надання побутових послуг, відповідної інформації, необхідної споживачеві. Згаданою постановою Кабінету Міністрів України передбачено, що на фасаді приміщення виконавця повинно бути зазначено державною мовою його назву, найменування власника або уповноваженого ним органу, а також режим роботи. Крім того, у приміщенні на видному і доступному для замовників місці повинні розміщуватися:

•          ці Правила;

•          витяг із  Закону  України  “Про  захист  прав  споживачів”  в

частині надання послуг;

•          перелік побутових послуг, що надаються;

•          інформація про повне найменування виконавця, його адреса, номери телефонів, прізвище, ім’я та по батькові керівника (власника);

•          копії свідоцтв про державну реєстрацію, сертифікатів відповідності на послуги, які підлягають обов’язковій сертифікації, а також копії торгових (спеціальних торгових) патентів, спеціальних (ліцензій) за видами послуг, які підлягають патентуванню, ліцензуванню;

•          зразки матеріалів та затверджених в установленому порядку виробів;

•          ціни і тарифи на послуги, матеріали та вироби;

•          перелік нормативно-технічних документів, вимогам яких повинні відповідати послуги;

•          гарантійні зобов’язання виконавця послуг;

•          інформація про працівників, які обслуговують замовників, номери телефонів місцевих органів виконавчої влади, територіальних органів Держспоживзахист, перелік категорій громадян, які користуються пільгами в отриманні побутових послуг;

•          книга заяв і пропозицій.

Перевірка необхідної інформації про товар (послугу) ще до їх придбання та відомостей про господарюючого суб’єкта, який проводить даний вид діяльності, дозволить уникнути непорозумінь в подальшому.

Вимога Закону щодо надання достовірної інформації споживачам поширюються на всіх суб’єктів господарювання, в тому числі і на суб’єктів підприємницької діяльності, які є фізичними особами. Зважаючи на те, що деякі суб’єкти підприємницької діяльності, які є фізичними особами, надають свої послуги, не маючи постійного місця розташування і даючи в рекламних оголошеннях лише свої контактні телефони, необхідно бути особливо уважним при виборі товару (послуги). У подальшому, при необхідності звернення до таких суб’єктів господарювання для врегулювання спірних питань, споживач повинен знати куди звертатися, оскільки телефони з часом можуть бути змінені.

Підтверджуючим документом відносин між споживачем і виконавцем (продавцем) є договір. Договором є усна або письмова угода між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за якими здійснюються купівля-продаж, роботи та послуги. Письмова угода може оформлятися квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, путівкою, талоном або іншими документами. Під час продажу товару продавець зобов’язаний видати споживачеві розрахунковий документ, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу. Наявність у споживача підтверджуючого документа про придбання товару (послуги) є підставою для врегулювання спірних питань з продавцем (виконавцем) у правових рамках. Разом з тим відсутність документального підтвердження про придбання споживачем товару (послуги) може ускладнити врегулювання спірних питань.

У разі придбання споживачем товарів неналежної якості та виявленні споживачем недоліків чи фальсифікації товару протягом гарантійного терміну він має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника таке:

а) безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат на їх виправлення споживачем чи третьою особою;

б) заміни на товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості;

в) відповідного зменшення його купівельної ціни;

г) заміни на такий же товар іншої марки (моделі, артикулу, модифікації) з відповідним перерахуванням купівельної ціни;

д) розірвання договору та відшкодування збитків, яких він зазнав.

Закон визначає поняття недолік як окрему невідповідність товару (роботи, послуги) вимогам нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред’являються до нього, а також інформації про товар (роботу, послугу), яка надана виробником (виконавцем, продавцем).

Вимоги пред’являються за вибором споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробнику або підприємству, що виконує їх функції за місцезнаходженням споживача.

Продавець, виробник (підприємство, що виконує їх функції) зобов’язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги. При цьому доставка великогабаритних товарів і товарів вагою понад п’ять кілограмів продавцю, виробнику (підприємству, що виконує їх функції) та їх повернення споживачеві здійснюються силами і засобами продавця, виробника (підприємства, що виконує їх функції).

У разі невиконання цього зобов’язання, а також відсутності продавця, виробника (підприємства, що виконує їх функції) у місцезнаходженні споживача доставка і повернення товарів можуть бути здійснені споживачем за їх рахунок. Коли споживачем придбані продовольчі товари неналежної якості, то продавець зобов’язаний замінити їх на якісні товари або повернути споживачеві сплачені ним гроші. При пред’явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом 14 днів або за згодою сторін в інший термін.

При придбанні товару (послуги) споживач обов’язково повинен також звернути увагу на гарантійні зобов’язання. Гарантійний термін має зазначатися в паспорті на товар (роботу, послугу) або на його етикетці чи будь-якому іншому документі, що додається до товару (роботи, послуги).

Законом передбачено, що виробник повинен забезпечити нормальну роботу (застосування, використання) товару (роботи, послуги), в тому числі комплектуючих виробів, протягом гарантійного терміну, встановленого законодавством або нормативними документами, а в разі їх відсутності договором.

Стосовно товарів (робіт, послуг), на які гарантійні терміни не встановлено, споживач має право пред’явити свої вимоги, якщо недоліки були виявлені протягом шести місяців, а стосовно нерухомого майна – не пізніше трьох років від дня передачі їх споживачеві.

Чинним законодавством передбачено, що у разі порушення прав споживачів суб’єкти господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування і послуг несуть відповідальність, зокрема, у разі надання недоступної, недостовірної, неповної або несвоєчасної інформації про товар (роботу, послугу) та про виробника (виконавця, продавця), що спричинило:

•          придбання товару (роботи, послуги), який не має потрібних споживачеві властивостей, – споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування завданих йому збитків;

•          неможливість використання придбаного товару (роботи, послуги) за призначенням – споживач має право вимагати надання у розумно короткий, але не більше місяця, термін належної інформації. Якщо інформацію в обумовлений термін не буде надано, споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування збитків;

•          заподіяння шкоди життю, здоров’ю або майну споживача – він має право пред’явити продавцю (виробнику, виконавцю) вимоги щодо майнової відповідальності за заподіяну шкоду, а також вимагати відшкодування збитків, завданих природним об’єктам, що перебувають у його володінні на праві власності або на інших підставах, передбачених законом чи договором.

Законодавством передбачено також, що збитки, завдані споживачеві товарами (роботами, послугами), придбаними в результаті недобросовісної реклами також підлягають відшкодуванню винною особою у повному обсязі.

Якщо права споживача порушено, а господарюючий суб’єкт відмовляється задовольнити висунуті вимоги, то він може звернутися до спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, які здійснюють державний контроль за дотриманням законодавства України про захист прав споживачів у центральних і місцевих органах виконавчої влади та суб’єктами господарської діяльності, забезпечують державну політику щодо захисту прав споживачів.

Споживач може звернутися до цих органів із скаргою безпосередньо або направивши її поштою, виклавши суть справи та додавши копії підтверджуючих документів про придбання товару (послуги) або гарантійні зобов’язання суб’єкта господарської діяльності. Після розгляду скарги споживача органом у сфері захисту прав споживачів проводиться перевірка обставин справи і, у разі їх підтвердження, порушники притягуються до відповідальності.

Крім того, свої права споживачі можуть захистити і в судовому порядку. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. У цьому випадку споживачі за своїм вибором подають позови до суду за місцем свого проживання або за місцезнаходження відповідача чи за місцем виконання договору.

Нагадуємо, за отриманням консультації та захистом своїх прав мешканцям Городнянського району можна звернутись до бюро правової допомоги за адресою: м. Городня, вул. Чумака, 4, тел.. 2-10-55, 2-10-27 та Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, за адресою: 14005, м. Чернігів, пр-кт. Миру, буд. 49а, офіс 709, телефон: (0462) 77-51-68.

Також, з метою підвищення правової свідомості українців та інформування громадян щодо механізмів захисту їхніх прав у повсякденному житті у правовий спосіб нині діє загальнонаціональний правопросвітницький проект Міністерства юстиції України «Я МАЮ ПРАВО!», на виконання якого ми готові почути і допомогти кожному.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

Головний спеціаліст відділу

Городянське бюро правової допомоги

Чернігівського місцевого центру з надання

Безоплатної вторинної правової допомоги                  Самійленко Д.А.