ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА ХВИЛИНА МОВЧАННЯ

Сьогодні мали б святкувати свій День народження захисники України – СМОЛЯГОВ Валерій Васильович та ГОНЧАРЕНКО Артем Анатолійович, а також сьогодні минають дванадцяті роковини з дня загибелі захисника України – РОТОЗІЯ Дмитра Віталійовича.

 

Валерій Смолягов народився 1 вересня 1974 року в Селі Слобода Городнянського району.

 

У 1992 році закінчив Щорське СПТУ-7, отримавши кваліфікацію штукатур, лицювальник, плиточник.

 

З 1992 по 1994 роки проходив строкову військову службу на посаді радіометрист технічних засобів бойових інформаційних постів.

 

На Сновщині створив сім’ю, працював кочегаром котельні Новобобровицького ліцею.

 

13 січня 2023 року був призваний на військову службу до Збройних Сил України.

 

25 червня 2024 року, в результаті здійснення противником мінометного обстрілу по позиціях підрозділу, Валерій зник безвісти на Донеччині. Рідня щодня чекала звістки про нього, до останнього мали надію побачити його живим.

 

30 січня 2025 року солдата Смолягова Валерія Васильовича визнано загиблим за результатами експертизи ДНК.

 

Похований 5 лютого 2025 року у селі Нові Боровичі.

 

У загиблого залишилися дружина, донька, син та мати.

 

Указом Президента України від 5 березня 2026 року № 224/2026 за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).

______________

Артем Гончаренко народився 1 вересня 1999 року в селі Старосілля.

 

Згодом разом з родиною переїхав до села Бутівки, де минули його дитячі та юнацькі роки.

 

У 2016 році закінчив Бутівську школу, після чого продовжив навчання у Щорському професійно-технічному училищі, де здобув фах маляра-штукатура.

 

Працював продавцем-консультантом.

 

15 вересня 2025 року був мобілізований до лав Збройних Сил України.

 

Загинув 18 березня 2026 року на Сумщині під час виконання бойового завдання.

 

Похований 26 березня 2026 року в селі Бутівка Городнянської громади.

______________

Ротозій Дмитро народився 29 вересня 1993 року в Городні.

 

У 2010 році закінчив Городнянську гімназію. Навчався в Чернігівському вищому професійному училищі № 15.

 

Призваний до Збройних сил України у березні 2014 року.

 

Загинув 1 вересня 2014 року під час проведення розвідки шляхів виведення танків, підірвавшись на розтяжці на Луганщині. Там і був похований вперше.

 

У січні 2015 року останки бійця обміняли і перепоховали на Дніпропетровщині.

 

Спокій у рідній землі він знайшов лише через рік після загибелі. Був впізнаний за експертизою ДНК.

Похований 29 серпня 2015 року у місті Городня Чернігівської області.

 

Указом Президента України № 9 від 16 січня 2016 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

 

Посмертно нагороджений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту».

 

На честь Дмитра Ротозія та загиблих воїнів 1-ї танкової Сіверської бригади в 2017 році в містечку Гончарівське встановлений меморіальний знак.

 

Вічна пам’ять і слава Героям!