Не встигли ми оговтатися від однієї болючої втрати, як знову зі сльозами на очах проводжали в останню путь нашого Героя — КУЦА Віктора, захисника та воїна Тупичівської громади

Кожен його крок, кожен подих був присвячений рідній землі, і тепер він повернувся додому на щиті… Безмежний біль пронизує наші серця, адже Україна знову втрачає свого відданого сина. Ми втратили того, хто сміливо став між ворогом і нашою свободою.

Розділяємо сум та сльози з рідними та близькими Героя, переживаючи біль цієї невимовної втрати. Схиляємо голови в жалобі, бо він віддав найцінніше — своє життя — щоб ми могли дихати вільно. Його подвиг назавжди залишиться в наших серцях, і пам’ять про нього житиме вічно.

Вічна слава і пам’ять Герою.