Анатолій Денисенко: 90 років життя, сповненого добра та відданості освіті

13 листопада своє 90-річчя відзначив знаний педагог, ветеран праці та щира людина — Анатолій Порфирович Денисенко.

З нагоди поважного ювілею та за багаторічну сумлінну працю в галузі освіти, значний внесок у розвиток культури Городнянщини й активну громадську позицію йому вручили Грамоту міської ради.

Привітати ювіляра завітали міський голова Андрій Богдан, начальник відділу освіти Григорій Смоляр та дві його учениці — Ольга Смаль і Галина Зацаринна.

Анатолій Денисенко відомий багатьом городнянцям як мудрий педагог та невтомний громадський діяч. Народився він у селі Лемешівка, навчався у Солонівській семирічній школі, потім — у Городнянському педагогічному училищі за спеціальністю вчитель молодших класів. Згодом Анатолій Порфирович закінчив Київський державний університет імені Тараса Шевченка на історико-філософському факультеті.

Його педагогічний шлях був багатогранним: він викладав музику в Городнянській школі №2, історію та суспільствознавство, обіймав посаду завуча, працював у міжнавчальному виробничому комбінаті, де викладав радіоелектроніку. У 2004 році він пішов на заслужений відпочинок, залишивши по собі численні покоління учнів, які пам’ятають і шанують його до сьогодні.

Анатолій Порфирович активно брав участь у культурному житті: більше 30 років він був учасником хорової капели вчителів та медичних працівників, вносячи вагомий внесок у розвиток місцевої культури.

Під час урочистостей міський голова Андрій Богдан подякував ювіляру за колосальний внесок у розвиток Городнянщини, відзначивши його невтомну працю і відданість справі.

Учениці Анатолія Порфировича також висловили теплі слова. Галина Зацаринна побажала енергії, сили, впевненості в завтрашньому дні та довгих років життя і підсумувала: «Світлій людині – світлого шляху в житті.» Ольга Смаль відзначила його культурний внесок і щиро подякувала за можливість навчатися у такої мудрої та відданої справі людини.

Начальник відділу освіти Григорій Смоляр поділився своїми спогадами:  «З іншими ви працювали, життя пройшли, а зі мною — ні. Але наше знайомство почалося спочатку через фото та альбоми, а потім — через зустрічі випускників. Не кожного вчителя запрошують на такі зустрічі, а вас — запрошують на всі. І це найкраще свідчення того, наскільки великою була ваша справа. Вас поважають, і це — справжня нагорода. Ви не старієте, а залишаєтеся молодими душею, прикладом для нас усіх».

Це свято стало яскравим підтвердженням того, що відданість освіті, любов до людей і активна життєва позиція залишаються найціннішими здобутками людини. Анатолій Порфирович Денисенко — приклад для молодих педагогів і джерело гордості для всіх городнянців.