ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА ХВИЛИНА МОВЧАННЯ

Сьогодні мав би святкувати свій День народження захисник України – ШЕРЕМЕТ Артем Валерійович, а також сьогодні минають шості роковини з дня загибелі захисника України – КОЗАЧЕНКА Олега Михайловича.

 

Артем Шеремет народився 25 вересня 1990 року в Городні.

 

У 2007 році закінчив Городнянську середню школу №1.

 

У 2008 – 2009 роках проходив строкову службу.

 

У 2014 році був мобілізований у зону АТО, де знаходився до 2016 року.

 

З 2017 по 2018 роки служив у складі ОК “Північ” Сухопутних військ України.

 

В 2019 році отримав кульове поранення в зоні ООС і був нагороджений нагрудним знаком «За зразкову службу».

 

3 2019 по 2022 рік служив у 72-й окремій механізованій бригаді імені Чорних Запорожців.

 

З початком повномасштабного вторгнення російських військ на територію України добровільно вступив до територіальної оборони в м. Чернігів.

 

Загинув 9 березня 2022 року у с. Лукашівка Іванівської громади.

 

Похований 6 кітня 2022 року у с. Жовідь Сновської громади Корюківського району.

 

Указом Президента України №19/2020 нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни».

 

Указом Президента України №293/2022 нагороджено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

______________

Олег Козаченко народився 11 липня 1980 року в місті Городня.

 

У дитинстві відвідував різноманітні гуртки: займався на станції юних техніків, захоплювався фотосправою, цікавився радіотехнікою. Закінчив музичну школу, відвідував спортивну, де особливо полюбляв футбол. Цю любов проніс через усе життя, граючи у футбольній команді й у дорослому віці.

 

Навчався в Городнянській загальноосвітній школі №1. Після закінчення школи у 90-х роках пішов служити до армії. Саме військова служба стала справою його життя.

 

Далі почав працювати на військовому аеродромі в Чугуєві. Згодом був направлений на навчання, де здобув звання прапорщика. Після цього служив у групі з обслуговування та ремонту літаків. Прагнучи розвитку, вступив до авіаційного інституту, де навчався заочно.

 

Після закінчення університету залишився жити у Харкові, працював бортмеханіком на військовому літаку АН-26, а згодом — бортінженером.

 

У Харкові мав дружину й сина.

 

Його батьки переїхали до села Стовпівка Городнянської територіальної громади.

 

Загинув 25 вересня 2020 року в авіакатастрофі Ан-26 поблизу міста Чугуїв.

 

Похований 7 жовтня 2020 року на місцевому кладовищі “Піски” у м. Городня.

 

За самовіддане служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов’язку Указом Президента України від 6 жовтня 2020 року №421/2020 нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно).

Вічна пам’ять і слава Героям!