Пенсія у разі втрати годувальника — військовослужбовця: хто має право і як отримати
У разі загибелі чи зникнення безвісти військовослужбовця деякі члени його родини мають право на пенсію по втраті годувальника. Йдеться про непрацездатних членів сімʼї, для яких заробіток військовослужбовця був основним джерелом фінансів для життя. Пенсія призначається, поки вони непрацездатні. А для людей пенсійного віку — довічно.
Докладніше про це розповідають юристи системи надання безоплатної правничої допомоги.
Хто має право?
Діти, брати, сестри, онуки, якщо вони:
• до 18 років;
• старші 18 років та отримали інвалідність до цього віку;
• навчаються за денною формою — до завершення навчання, але не довше 23 років;
• діти-сироти — до 23 років.
Брати, сестри та онуки мають право на пенсію, якщо не мають працездатних батьків.
Батьки та дружина/чоловік — якщо досягли пенсійного віку або мають інвалідність.
Дідусь і бабуся — якщо немає інших осіб, зобов’язаних їх утримувати.
Також право має непрацюючий член сім’ї, який доглядає дітей, братів чи онуків померлого віком до 8 років.
Розмір пенсії
Залежить від обставин смерті військовослужбовця:
• 70% заробітку — якщо право має один непрацездатний член сім’ї;
• 50% — якщо двоє і більше непрацездатних членів сім’ї (крім батьків, дружини/чоловіка);
• 30% — на кожного непрацездатного члена сім’ї, якщо смерть пов’язана з нещасним випадком, не пов’язаним зі службою, або захворюванням, пов’язаним зі службою.
📍 Куди звертатися?
Якщо військовослужбовець не отримував пенсію — до уповноваженого органу за місцем служби (Міноборони, Нацгвардія тощо), який передасть документи до Пенсійного фонду.
Якщо вже отримував пенсію — безпосередньо до Пенсійного фонду.
📄 Необхідні документи:
• свідоцтво про смерть або рішення суду про визнання безвісно відсутнім;
• документи про родинні зв’язки;
• витяг з наказу про виключення зі списків особового складу;
• документи про перебування на утриманні;
• документи про обставини загибелі чи смерті, зокрема висновок ВЛК.
Пенсійний фонд розглядає заяву протягом 10 днів. У разі відмови повідомлення про її причини надсилається протягом 5 днів. Рішення можна оскаржити.