Кривавий слід війни: Городнянщина втратила Героя

Курличуть журно журавлі, зліта у небо клином. Скорботні дзвони на землі звучать сьогодні нині.
Чергова пекуча чорна звістка сколихнула Городнянщину і рідне село Лемешівку. 01 жовтня громада проводжала в останню путь свого Героя — Гопана Станіслава.

Він був ще зовсім молодий… Попереду — все життя, мирні плани, мрії, сподівання. Він міг будувати, любити, творити, дарувати радість своїм батькам і рідним. Але війна безжально зруйнувала це. Ворог поставив криваву крапку там, де мало бути щастя й добро.

Станіслав був одним із тих, хто не вагаючись став на захист рідної землі. Молодий, сильний, відданий — він обрав шлях, який вимагає неабиякої мужності. І, віддавши своє життя, він подарував нам право на щасливе майбутнє й мирні світанки.

Та разом із цією втратою залишився невимовний біль. Без сина залишилися батьки, які вкладали в нього всю любов і надію. Без дорогої людини — рідні та друзі. Без доброго, світлого хлопця — ціла громада. Його усмішку, голос, кроки вже ніколи не почують на рідній вулиці.

Ця війна щодня приносить нам страшні звістки. Кожна з них — це рана, яка розриває душу й залишає слід назавжди. Ми плачемо, ми сумуємо, але водночас ми пам’ятаємо. Бо пам’ять — це те, що робить подвиг безсмертним.

М’яких хмаринок тобі, воїне. Там, на небесах, нехай для тебе більше не буде болю й смутку. Нехай ангели обіймуть тебе своїми крильми. Спочивай із миром, Герою.