22 червня — День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні

Щороку цього дня Україна вшановує пам’ять мільйонів, чиї життя були обірвані Другою світовою війною.
22 червня 1941 року стало початком німецько-радянської війни — однієї з найтрагічніших сторінок в історії нашого народу. Вона забрала життя кожного п’ятого українця, залишивши після себе спустошення, глибокий біль і рани, які не загоюються поколіннями.

Це день мовчазної скорботи. Ми згадуємо тих, хто загинув на фронтах і в тилу, у концтаборах, під бомбардуваннями, в полоні та під окупацією. Тих, хто не повернувся з війни, хто залишився вічно молодим. Тих, чиї родини були зруйновані, а життя — назавжди поділене на «до» і «після».

А сьогодні — більше ніж 80 років потому — війна знову на нашій землі. Знову ми втрачаємо близьких. Знову наші міста горять, сердя здригаються від вибухів, а мільйони українців змушені залишати свої домівки. Знову український народ бореться за право жити, бути собою, бути вільним. 

У такі дні, як сьогодні, ми відчуваємо зв’язок поколінь особливо гостро. Минуле перегукується із сучасністю, і пам’ять стає не лише шаною, а й моральним обов’язком. Щоб вистояти, щоб зберегти себе, щоб більше ніколи.

Ми низько схиляємо голови перед тими, хто віддав життя за мир і свободу — у минулому й у сьогоденні.
Вічна пам’ять полеглим. Вдячність — живим.
Сила — тим, хто захищає нас зараз.

Нехай наша пам’ять буде живою.