Виїзна приймальня у Деревинському старостаті
24 березня 2025 року відбулася виїзна приймальня у Деревинському старостаті. Міський голова Андрій Богдан разом із секретарем міської ради Світланою Більською та начальницею відділу культури, сім’ї, молоді та спорту Оленою Яцковою зустрілися з жителями сіл Деревини та Перепис, щоб почути людей, обговорити наболіле і разом шукати рішення.
У Деревинах нині фактично проживає 311 жителів, серед них — 23 дитини. Десять чоловіків захищають Україну, на жаль, двоє з них загинули. Як зазначив староста Микола Воробін, демографічна ситуація, як і в усій громаді, непроста: за рік народилася одна дитинка, а померло десять людей.
Після короткого звіту міського голови розмова одразу перейшла до того, що найбільше турбує людей. І, як не прикро, найболючіше питання — це дороги. Жителі не приховували емоцій: їхати ними майже неможливо, а для дітей дорога до школи в Хоробичах — справжнє випробування. Міський голова запевнив, що про проблему знають, але дорога має обласне підпорядкування, тому для її вирішення потрібен час і робляться відповідні звернення.
Говорили і про медицину. Люди скаржилися, що іноді швидка допомога не доїжджає до села, пропонуючи везти хворих у Хоробичі. А коли людині зле — не до пошуків транспорту. Міський голова попросив обов’язково повідомляти про такі випадки, водночас пояснивши, що служба швидкої працює за визначеними критеріями виклику.
Піднімалося і питання зв’язку. Люди кажуть: якщо буде можливість провести провідний інтернет — вони тільки “за”. Тож це питання також залишається на контролі.
Приємно, що серед проблем звучали й слова вдячності. Одна з жительок подякувала старості та міському голові за роботу: взимку дороги були почищені, аварійні дерева прибрані, сміття вивозиться регулярно. Такі слова — це теж важливо.
Міський голова наголосив: коли є взаєморозуміння і бажання працювати разом, тоді й труднощі долаються легше.
Далі зустріч продовжилася у селі Перепис. Тут проживає близько 170 жителів, але питань, як виявилося, не менше. І знову на першому місці — дороги. Ситуація аналогічна: дорога обласного підпорядкування, тому можливості місцевої влади обмежені. Проте ведуться перемовини хоча б щодо ямкового ремонту. Приємно, що до вирішення готові долучатися і місцеві — представниця фермерського господарства висловила готовність допомогти технікою.
Говорили і про розчистку озера. Міський голова зазначив, що техніку можна надати, але спочатку потрібно прибрати чагарники та аварійні дерева — і тут теж важлива спільна робота.
Не оминули і тему кладовища. Прозвучала пропозиція облаштувати спеціальні місця для складування сміття. Ініціативу підтримали, адже саме такі речі показують: людям не байдуже їхнє село, а значить — воно житиме.
Було і питання гуманітарної допомоги. Спочатку розмова була досить емоційною, але після пояснень секретаря міської ради Світлани Більської всі нюанси стали зрозумілими, і ситуацію вдалося врегулювати.
Підсумок цієї зустрічі простий і водночас дуже важливий: найбільше бажання сьогодні — щоб було тихо, щоб не лунали вибухи. А все інше — дороги, благоустрій, зв’язок — це те, що можна поступово вирішити разом. Головне — не бути байдужими, підтримувати одне одного і працювати спільно.
