Кібербулінг: як розпізнати, що робити та куди звертатись щоб убезпечити дитину
Кібербулінг — це булінг із застосуванням цифрових технологій. Важливо вчасно помітити ознаки кібербулінгу та знати, як правильно діяти, щоб підтримати дитину і зупинити онлайн-цькування.
Детальніше розповідають юристи системи надання безоплатної правничої допомоги (БПД).
Як зрозуміти, що дитину можуть цькувати в інтернеті
Дитина:
• менше спілкується з однокласниками, друзями чи родиною;
•не хоче відвідувати школу або інші місця, де є однолітки;
• різко або часто змінюється настрій;
• стає замкнутим (-ою), безпідставно тривожиться;
• менше часу перебуває в інтернеті;
• раптово зник інтерес до улюблених занять чи хобі;
• нервозність, головний біль, біль у животі або порушення сну.
Що робити
► підтримайте дитину. Вислухайте її та не засуджуйте;
► збережіть докази. Зробіть скріншоти повідомлень, коментарів або інших матеріалів, які підтверджують факт онлайн цькування;
► заблокуйте кривдника;
► повідомте адміністрацію платформи. Поскаржіться та повідомте про булінг у соцмережі;
► за потреби змініть номер телефону;
► створіть безпечний профіль;
► не обмежуйте доступ до інтернету та не забирайте гаджети;
► навчіть дитину захищати особисту інформацію.
Звертатися, якщо дитина потрапила в ситуацію, пов’язану з кібербулінгом до:
◄ Керівника навчального закладу;
◄ Національної поліції України;
◄ Служби освітнього омбудсмена;
◄ Системи надання безоплатної правничої допомоги — 0 800 213 103.
Діти, які опинилися в ситуації кібербулінгу або стали його свідками, можуть звернутись:
• до батьків;
• до вчителя, соціального педагога або практичного психолога;
• до поліцейського, закріпленого за закладом освіти (за наявності);
• на Національну гарячу лінію для дітей та молоді — 116-111 або 0 800 500 225.
