ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА ХВИЛИНА МОВЧАННЯ

Сьогодні мав би святкувати свій День народження захисник України – ЧЕКМЕНЬ Євгеній Володимирович, а також сьогодні минають треті роковини з дня загибелі захисника України – АТРОШЕНКА Дмитра Валерійовича.

 

Євгеній Чекмень народився 22 липня 1994 року в місті Городня Чернігівської області.

 

Закінчив Городнянську районну гімназію.

 

Згодом проходив строкову військову службу.

 

У 2012 році підписав контракт і став на захист України.

 

З 2014 року виконував бойові завдання в районі проведення антитерористичної операції.

 

Мав звання капітана, був командиром роти.

 

За сумлінну службу був відзначений державними нагородами.

 

Помер 13 липня 2026 року при виконанні обов’язків військової служби.

 

Поховали Героя 19 липня 2026 року в Городні на місцевому кладовищі «Червінщина».

_____

Дмитро Атрошенко народився 30 грудня 1986 року в Городні.

 

У 2004 році закінчив Городнянську ЗОШ №1.

 

Через рік здобув професію муляра-штукатура у Чернігівському державному професійно-технічному училищі №18.

 

З 17 років підробляв на будівництві. Потім працював будівельником, бетонярем, каменярем, будував домівки, зокрема, і за кордоном. Останнім місцем роботи була ТОВ «Єврокон», де чоловік працював на посаді арматурника.

 

Цікавився автомобілями, любив собак, але мав мало часу на цікаві йому речі.

 

З початку травня 2022-го воював за Україну, брав участь у боях в Донецькій, Харківській і Луганській областях.

 

За словами близьких, він неодноразово рятував життя своїх побратимів, витягуючи з поля бою поранених і загиблих. Через недостатню кількість авто у бригаді – евакуював побратимів на власному автомобілі. Врятував командира роти, вчасно доставивши до госпіталю. Разом з побратимом в нічний час відбили групу диверсантів. Брав участь у штурмових діях у районі села Покровське. Під час виконання чергового бойового завдання отримав контузію. Ризикуючи власним життям, завжди прикривав спини побратимів, виходячи останнім з позицій.

 

Дмитро Атрошенко, позивний «Димазда», загинув 22 липня 2023 року на Луганщині. Виконуючи службові обов’язки із захисту України, отримав смертельне поранення під час артилерійського обстрілу з боку окупантів.

 

У Дмитра залишилися мама, дружина, син, дідусь і бабуся.

 

Поховали Героя 1 серпня 2023 року у Городні на кладовищі “Піски”.

 

Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня посмертно (Указ Президента України №53/2024).

 

Вічна пам’ять і слава Героям!