4 червня — День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України

Сьогодні Україна схиляє голови в скорботі, згадуючи найболючішу втрату — життя невинних дітей, обірваних через війну.

4 червня — це день, коли ми згадуємо і вшановуємо пам’ять хлопчиків і дівчаток, які ніколи не встигли вирости, здійснити мрії, радіти сонцю й посміхатися новому дню. Дітей, чиє дитинство забрала жорстока і безжальна війна, розв’язана російською федерацією.

З початку повномасштабного вторгнення росії загинули сотні українських дітей. Ще більше — отримали поранення, стали сиротами, були вимушені покинути свої домівки. Кожне з цих маленьких життів — цілий світ, який не встиг розкритися.
Кожна загибла дитина — це нездійснена мрія, тиша замість сміху і пекучий біль у серцях рідних.

Вони мали бігати по шкільному подвір’ю, готуватись до випускного, малювати сонце, мріяти про майбутнє…  Але війна відібрала у них головне — життя.

Ми не можемо змінити минулого, але ми можемо пам’ятати.
Ми можемо берегти спогади про кожну дитину, якій не дали вирости.
І ми можемо зробити все, щоб ті, хто вижив, ніколи більше не бачили страху, обстрілів і втрат.

У цей день ми схиляємо голови в пам’ять про найменших жертв війни.
Нехай їхні янгольські душі знайдуть спокій.

Світла пам’ять…
І глибока віра, що діти України більше не знатимуть, що таке війна.