Сьогодні виповнюється 350 років як утворилась Городнянська сотня
З цієї нагоди в КЗ “Городнянський історико-краєзнавчий музей” зібрались козаки Городнянського Свято-Миколаївського полку, щоб вшанувати таку знаменну дату.
Директором музею Смаль Ольгою Геннадієвною була розказана історія створення Городнянської сотні, а заступник отамана Грецький Іван Тимофійович розповів свою історію створення полку, який утворився 13 років тому.
Гроднянська сотня створена у 1672 р. з ініціативи гетьмана Івана Самойловича під час адміністративної реформи Лівобережної України як адміністративна одиниця Чернігівського полку. Виділена із Седнівської сотні. Протягом всього часу існування перебувала у складі Чернігівського полку. Ліквідована 1782 p., а адміністративна територія включена до Чернігівського намісництва. Сотенний центр: містечко Городня. До 1648 р. Городня — центр Городнянської волості (округу) Чернігівського повіту Чернігівського воєводства.
На території сотні розташовувалося 43 населені пункти:
1 містечко — Городня
34 села — с. Андріївка. с.Бирилівка, с. Бурівка, с. Бутівка, с.Ваганичі, с.Вихвостів, с.Владимирка, с.Гніздище, с.Деревини, с.Дроздовиця, с.Дубровне, с.Жабчичі, с. Івашкове, с.Ільмівка, с. Кашпурівка, с. Кузнеці, с. Куликівка, с.Кусеї, с. Лемешівка, с. Листвин, с.Ловинь, с.Мощенка, с.Невкля, с.Овтуничі, с. Олександрівка; с.Перепис, с.Саланівка, с.Пекурівка, с. Семківка, с.Смички, с. Старосілля, с.Тупичів, с.Хоробичі, с.Хотивль,
6 слобод — Деханівка слобода; Жабчицька слобода; Калинівка слобідка; Листвинська слобода; Півнева слобода; Смяч слобода;
2 хутори — Гніздиський хутір; Півневський хутір;
В описі 1769 р. додано села Бичацьке, Будище, Гутиця, Сутки і Хрипівці.
На заході сотня межувала з Роїською сотнею, на сході з Седнівською сотнею.
На території сотні працювало:
2 млина — Гасічевий млин; Довга Гребля млин;
3 гути — Нова гута; Новосвятська гута; Олександрівська гута;
4 рудні — Переїздинська рудня; Політичинська рудня; Свяцька рудня; Суховирська рудня
Папірня бунчукового товариша Костянтина Лизогуба.
За інформацією Городнянського історико-краєзнавчого музею