Городнянська міська рада
Новини

Прибирали Ваганицький парк

Городнянська міська рада спільно с працівниками Переписького старостату та місцевими жителями прибирали територію Ваганицького парку (с.Ваганичі), який має статус пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення.

Парк був заснований у ІІ пол. ХІХ століття земським лікарем М. Євреїновим. Площа парку шість гектарів. Основу сучасного парку становив сад, який мав площу 12 десятин. Він знаходився у центрі села навколо панського будинку.

У парку дві алеї – гіркокаштанова, яку оточував фруктовий сад, та липова. Одна з них веде до ставу, оточеного тополями. Його площа була понад 3 га, тепер він замулився.

Пресслужба міської ради

Історична довідка: Микола Миколайович Євреїнов (1860–1918), колишній почесний житель та землевласник с. Ваганич (1081 і ¾ десятин землі) – був лікарем. Три роки він працював земським лікарем безкоштовно. Сучасне обладнання для лікарні в Ваганичах було придбане на кошти Євреїнова.

З спогадів Могилянського у Ваганичах постає народна безплатна бібліотека-читальня, а –„відповідальним завідуючим по бібліотеці-читальні був землевласник Микола Миколайович Євреїнов”. І мало того – в цю справу він теж вклав особисті кошти і працю, ще був, крім всього, також головою приходського попечительства Свято-Миколаївської церкви і попечителем Ваганицького, Деревинського, Переписького та Хоробицького сільських початкових народних училищ. Попечительством Ваганицької школи займалась також його мати – Олімпіада Іванівна.

Одного квітневого дня (9 ? квітня 1918 р.), коли він за столом обдумував робочі плани, невідомий вбивця ввірвавсь у будинок і з револьвера вистрілив йому у потилицю. Також розповідають, що вбивцею був селянин з с Перепис, який вистрелив в Євреїнова через відкрите вікно, коли той працював в пізній час, запаливши світильник. Підставою для вбивства стала суперечка за землю. Син Євреїнова приїзжджав в с. Ваганичі для пошуків вбивці батька, але знайти його не вдалось, а потім сім’я Євреїнова виїхала за кордон.

За матеріалами видання О.І. Седня «Городнянський літопис»