«На північ від Києва росіяни відступили. Але війна триває» пише The New York Times
«В українських селах неподалік від російського кордону досі вибухають снаряди, краєвид усіяний блокпостами та траншеями. А насторожені мирні жителі живуть у страху, що ворог повернеться», – так розпочинається стаття «North of Kyiv, the Russians Retreated. But the War Never Left» авторитетного видання The New York Times.
Журналісти побували в Городнянській громаді та діляться враженнями від побаченого.
В українських селах неподалік від російського кордону досі вибухають снаряди, краєвид усіяний блокпостами та траншеями. А насторожені мирні жителі живуть у страху, що ворог повернеться.
МОЩЕНКА, Україна — Зараз танків немає, а тисячі російських солдатів, які перебували на півночі України в лютому, відійшли назад через кордон.
Але в цьому тихому селі лише за шість миль від кордону України з Росією та Білоруссю панує страх.
На початку квітня Україна відтіснила сили вторгнення від Києва. Але жителям регіону відступ не приніс відчуття безпеки чи навіть повернення до нормального життя.
За винятком відсутності російських військ, мало що говорить про те, що це не зона бойових дій. Українські охоронці та військові регулярно патрулюють кордон. Через кожні кілька миль уздовж усіх доріг з півночі на південь є контрольно-пропускні пункти. Ділянки сільськогосподарських угідь позначені як мінні поля, а лабіринти траншей розходяться в кількох напрямках від кожного блокпосту.
Біля в’їзду до Мощенки блокпост охороняють протитанкові загороди, виготовлені з дерев та колючого дроту.
Рятуючись від обстрілів, до Мощенки переїхали й пенсіонери із Сеньківки Олена та Микола Калівошко.
«Ми вчора нарахували 14 вибухів, – розповіла 65-річна пані Калівошко. – Ми хочемо додому, але не знаємо, чи зможемо, тому вже почали заготовку дров на зиму».
«путін не відмовився від плану знищення України, і для цього потрібно захопити Київ», – сказав Олександр Турчинов, який виконував обов’язки президента України кілька місяців у 2014 році, коли росія анексувала Крим і підтримувані росією сепаратисти взяли під контроль більшість Донбаського регіону.
Спроба захопити Київ негайним штурмом з півночі виявилася для росії помилковою метою, яка закінчилася невдачею. Тим не менш, багато аналітиків вважають, що захоплення столиці та повалення українського уряду залишається кінцевою метою путіна, незважаючи на те, що він поки що обмежив сферу російських військових амбіцій східним регіоном Донбасу.
Місцеві чиновники кажуть, що вони не хочуть повторення того, що сталося в лютому, коли мирне населення застало зненацька вторгнення, їхнє життя раптово перевернулося, хоча кремль сигналізував про свої наміри місяцями.
«Ми дбаємо про те, щоб лікар об’їжджав усі села кожні кілька тижнів, бо місцеві жителі побоюються, що їхню територію в будь-який момент можуть відрізати», – сказав Володимир Пінчук, заступник міського голови. Він сказав, що спогади жителів про кілька тисяч російських танків, які гуркотіли містом у лютому протягом 48 годин поспіль, не скоро забудуться.
Тут діють не тільки психологічні фактори. У цій війні на виснаження стратегія москви полягає в тому, щоб змусити українців захищати якомога більшу частину своїх відкритих кордонів, навіть там, де немає бойових дій.
Україні необхідно захищати свої кордони з росією як у Чернігівській, так і в Сумській областях на півночі. На південному заході Україні потрібно захищати свій кордон з Придністров’ям, з промосковською провінцією в Молдові. А далі – активна лінія фронту на сході, від південної Херсонської області до північно-східної Сумської області, протяжністю понад 750 миль.
Країна також має захищати свій 600-мильний кордон з білорусією, союзником росії. Спільні російсько-білоруські військові навчання у січні та лютому дали привід Москві відправити техніку та солдатів до кордону, звідки десятки тисяч російських солдатів розпочали спробу захопити Київ.
«Росіяни намагаються затиснути якомога більше українських сил в інших місцях, створюючи для них приховану загрозу», – сказав Густав Грессель, аналітик Європейської ради з міжнародних відносин.
росія намагається тримати українців на сторожі в усіх цих регіонах. Прикордонники виявили російські диверсійні групи, які намагалися проникнути на їх територію вночі, повідомив начальник місцевої охорони Сергій Хоменко.
Напередодні білоруських військових навчань сили української армії в регіоні перебувають у підвищеній бойовій готовності.
«Підрозділи приводять у підвищену бойову готовність, вживаються практичні заходи щодо прийому військовозобов’язаних, озброєння та військова техніка вилучаються зі складів», – написав у Facebook у неділю речник оперативного командування Збройних Сил України.
Доступ до цієї території дуже обмежений, навіть для волонтерів, які є всюди в інших частинах України. Прикордонна служба та армія суворо забороняють журналістам та цивільним наближатися до кордону.
Заступник міського голови пан Пінчук зазначив, що страх серед мирного населення супроводжується смутком, характерним для цього північного регіону.
На цьому потрійному кордоні стоїть пам’ятник, побудований в 1975 році на місці з’єднання трьох націй. Відомий він як «Три сестри» і символізує єдність того, що в радянські часи вважалося дружбою між трьома слов’янськими народами.
Багато людей у цьому районі розмовляють «суржиком», місцевою комбінацією української, російської та білоруської мов. На місці відбувся музей народної дружби та щорічний музичний фестиваль.
«Тисячі людей щороку приходили і спали в наметах, займалися спортом, знайомилися, дивилися вистави», – згадує Наталія, яка 26 років пропрацювала в музеї «Три сестри» у Сеньківці, відмовившись називати своє прізвище для безпеки.
«З такими сусідами нам потрібен мур, – сказав командир прикордонної служби пан Хоменко. – Або принаймні багато мін».
Тези статті. Орієнтовний переклад з англійської. Фото The New York Times.