Мисливське господарство України переживає нині нелегкі часи. Із введенням воєнного стану повністю заборонене полювання як вид діяльності. Відповідно ані приватні, ані громадські мисливські господарства не мають жодних доходів. Чимало господарств мусили скоротити штат, й значна частина досвідчених спеціалістів лишились без роботи. Та, попри всі негаразди, вони продовжують працювати задля збереження й примноження фауни, охорони мисливських видів тварин.

         Нині на території колишнього району діють мисливські господарства «Барс», «Залісся», «Динамо», ДП «Городнянського лісового господарства» й районної ради Українського товариства мисливців та рибалок (УТМР).

     Проте всі користувачі мисливських угідь своєчасно й добросовісно порахували своїх звірів. Хтось вдався до традиційних методів прогону і слідових досліджень, хтось рахував тварин на годівницях й користувався даними з фотоловушок. Певно, найбільш комплексно підійшли до обліку мисливських тварин у ТОВ СМРП «Динамо». Тварини тут обліковувалися на десяти підгодівельних майданчиках за допомогою спеціально залучених обліковців, які спостерігали за тваринами зі спостережних веж більше місяця з використанням біноклів, приладів нічного бачення та тепловізорів. Також обліковували тварин у місцях їх постійного скупчення. Облік куниці, норки та видри у господарстві провели маршрутним способом.

     Тож станом на кінець зими на Городнянщині, в межах вказаних господарств мисливствознавці з єгерями нарахували: 78 лосів, 27 оленів шляхетних, 66 кабанів, 706 козуль європейських, 1775 зайців-русаків, 1871 куріпку, 94 куниці лісові, 179 норок європейських, 63 видри, 15 вовків. При цьому низька чисельність облікованих вепрів пояснюється тим, що нині ці звірі тримаються переважно на полях незібраної досі кукурудзи, де точно облікувати їх практично неможливо, тому роботи в цьому напрямку тривають. Також всі мисливствознавці зазначають ріст чисельності хижаків, зокрема лисиці та вовка. Оптимальна чисельність сіроманців для наших площ не повинна перевищувати п’ятьох, а маємо втричі більше. У зв’язку із відсутністю полювання в рази зросла популяція лисиць, що загрожує збільшенням ризиків виникнення та поширення сказу. На щастя, поки ситуація контрольована, проте все може змінитися дуже швидко, бо в сусідніх Київській та Житомирській області вже зафіксовано осередки сказу.

Представлені знімки тварин зі сторінки Північного лісового офісу.