Держава вводить мінімальне податкове зобов’язання для власників та користувачів сільськогосподарських земель

З 1 січня 2022 року згідно Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» № 1914-ІХ власники сільськогосподарських земель повинні будуть сплатити податок у розмірі мінімального податкового зобов’язання.

Законодавчо визначено, що мінімальне податкове зобов’язання – мінімальна величина сплачених податків, зборів, платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільгосппродукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь. Іншими словами це – сума, яку власникові землі доведеться доплатити в бюджет у разі, якщо розмір сплачених податків та зборів менший від мінімального податкового зобов’язання.

Сума податку варіюється залежно від площі ділянки та нормативної грошової оцінки. Йдеться, зокрема, про сільськогосподарські наділи площею від 50 соток, які знаходяться поза межами населених пунктів.

Який механізм розрахунку даного податку?

Першим періодом нарахування такої сплати до бюджету стане 2022 рік. У 2022 та 2023 роках мінімальне податкове зобов’язання становитиме 4% від нормативної грошової оцінки землі. У 2024 році воно зросте до 5%.

Нормативна грошова оцінка множиться на відповідний коефіцієнт (4% у 2022 та 2023 році, 5% у 2024 році). У тих місцях, де не проводилася оцінка землі, мінімальне податкове зобов’язання обраховуватиметься за середніми показниками у області.

Для прикладу: середня нормативна оцінка ріллі на Чернігівщині, за даними Держгеокадастру, становить 24 065 грн за гектар. Множимо на 4% і в середньому маємо 963 грн, які має сплатити власник землі за гектар. Відповідно при ставці 5% ця сума зростає до 1203 грн.

Законом звільнено від цього податку тих власників, чиї ділянки перебувають у межах населених пунктів, у садових та дачних кооперативах або були отримані внаслідок приватизації у кооперативах, а також власників земель, що перебувають у зоні відчуження.

У такий спосіб держава має намір подолати тіньовий ринок обробки сільськогосподарських угідь, коли факт використання земельних ділянок для вирощування сільськогосподарської продукції приховується, а доходи, отримані в результаті продажу такої продукції, не оподатковуються.