Андрій Богдан про нові форми оподаткування для власників земель сільськогосподарського призначення

Шановні жителі громади!

У зв’язку із новими законодавчими ініціативами, хочу попередити земляків, про нові форми оподаткування. Вони стосуються власників земель сільськогосподарського призначення. Віднедавна держава «взялася» за тіньовий ринок обробки землі. Ні для кого не секрет, що чимало земельних ділянок використовуються для вирощування сільськогосподарської продукції, при цьому сам факт такого вирощування приховується. Для того, щоб вивести таку діяльність з тіні й оподаткувати доходи, отримані від продажу такої продукції було прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» № 1914-ІХ.

Згідно цього закону з 1 січня поточного року власники сільськогосподарських земель повинні будуть сплатити податок у розмірі мінімального податкового зобов’язання. Офіційно це формулюється як – мінімальна величина сплачених податків, зборів, платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільгосппродукції, з власністю, користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь. Іншими словами це сума, яку доведеться доплатити у бюджет власнику землі у разі, якщо розмір сплачених податків та зборів менший від мінімального податкового зобов’язання.

Сума податку варіюється в залежності від площі ділянки та нормативно-грошової оцінки. Це стосується земельних наділів площею понад 50 соток, які знаходяться поза межами населених пунктів.

Ризики даної законодавчої ситуації для власників земельних наділів полягають у тому, що часто такі ділянки обробляються без належних договорів оренди, родичами чи знайомими «під чесне слово». Проте податки доведеться сплачувати саме власнику, а не тому, хто обробляє сільгоспугіддя в такий спосіб. Звичайно, ця ситуація не торкнеться тих, хто здає свій наділ в оренду відповідальному сільгоспвиробнику. Не зайвим буде перевірити тексти договорів оренди саме на предмет сплати податків. Більшість орендарів беруть податкове навантаження за землю на себе, проте трапляються й такі, хто сплачує орендну плату власнику, а податки ні. Усе це стосується й тих землевласників, які взяли по 2 гектари для ведення особистого селянського господарства.

Для того, щоб поточний рік не приніс землевласнику неприємні податкові «сюрпризи» слід розуміти, що мінімальне податкове зобов’язання за 2022-2023 роки становитиме 4% від нормативної грошової оцінки землі, а вже у 2024 році зросте до 5%. У тих місцях, де оцінка землі не проводилася, мінімальне податкове зобов’язання обраховуватиметься за середніми показниками по області.

Наприклад: середня нормативна оцінка ріллі на Чернігівщині, за даними Держгеокадастру, становить 24 065 грн за гектар. Множимо на 4% і в середньому маємо 963 грн, які має сплатити власник землі за гектар. Відповідно при ставці 5% ця сума зростає до 1203 грн. Законом звільнено від цього податку тих власників, чиї ділянки перебувають у межах населених пунктів, у садових та дачних кооперативах або були отримані внаслідок приватизації у кооперативах, а також власників земель, що перебувають у зоні відчуження.

Тож не зволікайте! Перевірте свої договори оренди на предмет того, хто і як сплачує зазначені податки. Якщо ваш земельний наділ не обробляється, чи обробляється тіньовим способом – вам варто замислитись про те, що залучити до обробітку офіційного орендаря. Інакше весь тягар податкового навантаження може лягти на ваші плечі.

Міський голова Андрій Богдан