Усі зміни в області – лише на покращення життя людей, – голова ОДА

 

Чим живе Чернігівщина, що вже зроблено і на чому треба зосередити зусилля – обговорили учасники Ради регіонального розвитку області. Акцент: впровадження державної регіональної політики та децентралізаційної реформи.

Присутні – керівники районів, міст, об’єднаних територіальних громад, структурних підрозділів ОДА, депутати різних рівнів.

Голова Чернігівської облдержадміністрації Олександр Мисник зазначив:

– Стабільне місце нашої області в першій трійці всеукраїнського рейтингу з децентралізації – яскраве свідчення того, що ми обрали правильну стратегію розвитку.

Держава забезпечила різні механізми стимулювання відродження громад: від фінансових інструментів до права спрощеного об’єднання навколо міст обласного значення та міжмуніципального співробітництва.

Використовуючи ці можливості, влада стає ближчою до людей. Громади, отримуючи реальний фінансовий ресурс, здатні вирішувати свої нагальні проблеми. У цьому вже переконалися жителі тих міст, селищ та сіл, які вирішили об’єднатися.

На сьогодні в області вже успішно функціонують 39 об’єднаних територіальних громад, дві з яких створені цьогоріч навколо міст обласного значення – Новгорода-Сіверського та Ніжина.

За останні чотири роки зведений бюджет області зріс на 3,6 мільярда гривень і склав 5,6 мільярда. А розмір державної підтримки на розвиток громад та розбудову інфраструктури збільшився майже у 40 разів.

Завдяки таким змінам область має конкретні результати, що значно покращують життя людей. Це – відремонтовані дороги, відновлене вуличне освітлення, утеплені школи, дитсадки, нові спортивні майданчики, нова комунальна техніка, центри надання адмінпослуг, наближені до громадян, – зауважив голова ОДА і додав, що децентралізація також стимулює внутрішніх інвесторів вкладати у потреби громади.

При цьому Олександр Мисник переконаний: невідкладна розробка Перспективного плану розвитку областей та громад на найближчі три роки, а саме таке завдання поставив Президент України перед місцевими органами влади під час останнього засідання Ради регіонального розвитку 12 листопада, дасть дієвий поштовх розвитку територій.

Перспективні плани повинні містити перелік основних інфраструктурних проектів, об’єктів соціальної та житлово-комунальної сфери, що мають бути відремонтовані, збудовані, доведені до відповідного рівня експлуатації. Ці плани стануть складовою майбутнього Перспективного плану розвитку України, – підкреслив голова ОДА.

Тож кожна територія повинна визначити свої переваги і пріоритети, розробити дорожні карти з першочерговими об’єктами, які будуть точками зростання. А кожен житель громади має знати, куди спрямовуються зароблені громадою кошти.

Департамент інформаційної діяльності та комунікацій
з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації

 

Рада регіонального розвитку: найкращим підґрунтям для реформ є міцна економіка

У 2018 році Чернігівщина увійшла до топ-10 областей за сприятливістю ведення бізнесу, посівши 6-7 місце в регіональному рейтингу Doing Business. Про це на засіданні Ради регіонального розвитку доповіла присутнім директор Департаменту економічного розвитку облдержадміністрації Олександра Хомик.

Серед цьогорічних позитивних тенденцій соціально-економічного розвитку області Олександра Хомик відзначила зростання виробництва продукції сільського господарства на 18,4 % (5 місце по країні); залучених капітальних інвестицій на 33,1% (5 місце в Україні) та експорту продукції на 23,6% (6 місце в Україні).

Для досягнення стратегічних цілей розвитку регіону одним з ключових інструментів є залучення інвестицій. Сумарно за 2015-2018 роки в область вкладено 21,8 млрд грн. капітальних інвестицій. Реалізовано понад 100 інвестиційних проектів, завдяки чому створено 6,5 тисяч робочих місць, тим самим реально збільшено надходження до місцевих бюджетів.

Більше 60 інвестиційних проектів реалізовано у сільському господарстві. Аграрна галузь за останні роки стала справжнім «локомотивом» економічного зростання регіону. Адже звичними в області стають врожаї зернових, що перевищують 4 мільйони тонн. Цього року очікують черговий рекорд — понад 4,4 мільйона тонн зерна.

Важливим моментом економічного розвитку області стало подолання критичної залежності бізнесу від Росії – підприємствам області вдалося переорієнтовуватися на ринки ЄС, Азії та Африки.

Розвиток економіки забезпечує зростання надходжень до місцевих бюджетів та підвищення спроможності громад. Обсяг власних надходжень місцевих бюджетів області (без урахування трансфертів) у 2018 році порівняно з 2014 роком зріс майже втричі.

Загалом же у процесі впровадження реформи децентралізації Чернігівщина має досить значимі результати – 3 місце серед регіонів України. Територія об’єднаних територіальних громад покриває понад 55% території області, де проживає більше 40% населення. Сьогодні не залишилось жодного району, де б не функціонувала ОТГ.

Протягом 2016-2018 років об’єднані громади додатково отримали з державного бюджету майже 260 мільйонів гривень на розвиток власної інфраструктури. У 2016-2017 році було реалізовано 134 проекти. Цього року планується завершити більше 190.

Загалом же, за останні чотири роки на реалізацію програм і проектів регіонального та місцевого розвитку області з державного бюджету спрямовано більше 1,4 мільярда гривень.

За рахунок цих коштів здійснювалось та продовжується будівництво, реконструкція та капітальний ремонт 1140 об’єктів, закупівля та встановлення майже 900 комплектів обладнання і спецтехніки, більше 300 спортивних та дитячих майданчиків.

Директор Департаменту економічного розвитку висловила сподівання, що наступного року буде завершено будівництво та реконструкцію низки соціально важливих об’єктів області.

— Маємо надію, що наступного року область отримає ще більше коштів на регіональний розвиток, — зазначила Олександра Хомик. — Крім знайомих бюджетних програм у Законі України “Про Державний бюджет України на 2019 рік” вперше передбачено субвенції на створення або ремонт спортивних комплексів навчальних закладів; будівництво мультифункціональних майданчиків для занять ігровими видами спорту; будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт спортивних басейнів; реалізацію заходів, спрямованих на підвищення якості освіти; фінансування проектів транскордонного співробітництва; здійснення природоохоронних заходів на об’єктах комунальної власності.

Голова ОДА Олександр Мисник націлив керівників громад не втратити шанс поліпшити життя громади та наголосив, що питання системності планування місцевого розвитку сьогодні на часі, як ніколи.

— Кожна громада повинна чітко бачити як стратегічні цілі свого розвитку, так і середньострокову перспективу. Потрібно максимально чітко визначити пріоритети та конкретні проекти, які стануть основою Планів перспективного розвитку територій на 2019 – 2021 роки. Ресурси і можливості для руху вперед маємо, тож треба їх використовувати раціонально, — підкреслив голова облдержадміністрації.

Департамент інформаційної діяльності та комунікацій
з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації

 

Про розвиток освітньої галузі — на Раді регіонального розвитку

«Крім того, що ми побудували нову армію, крім того, що ми захистили країну, нашим пріоритетом має бути освіта. Бо освіта — це не видатки державного бюджету. Освіта — це інвестиції держави у майбутнє», — словами Президента України розпочав свою доповідь на першому засіданні Ради регіонального розвитку Чернігівської області начальник Управління освіти і науки ОДА Микола Конопацький.

— Освіта є одним із найбільших секторів публічних послуг, якими користується населення, починаючи з рівня громади, — зазначив голова Чернігівської ОДА Олександр Мисник. — Тож ця галузь потребує особливої уваги, адже при низькому рівні освіти чи обмеженому доступі до неї країна не може бути успішною.

Цьогоріч саме з початкової ланки стартувало реформування шкільної освіти. Понад 10 тисяч першокласників області вже навчаються по-новому. Поступово впроваджується концепція Нової української школи, що кардинально змінює підходи до процесу. Один із принципів НУШ — партнерство, у тому числі між школою і батьками.

— Нова українська школа — заклад, до якого приємно ходити учням. Головний акцент у ставленні до дитини — повага й увага до неї, — наголосив Микола Конопацький. — Ми хочемо і маємо перейти від школи, де дітей перевантажують теоретичними знаннями, до школи, де формують ключові компетентності кожної особистості. Тобто дитина здобуває прикладні знання, які будуть корисними у буденному житті та сприятимуть успішній професійній реалізації.

Начальник Управління освіти і науки ОДА акцентував, що вперше реформа підтримана значним фінансовим ресурсом. Лише для організації роботи перших класів області виділено близько 30 мільйонів гривень. Крім того, на оснащення обладнанням закладів освіти з поглибленим вивченням природничих та математичних предметів передбачено понад 11 мільйонів гривень, на придбання шкільних автобусів на умовах співфінансування — майже 5 мільйонів.

НУШ вимагає і нових підходів до організації інклюзивного навчання. Так, у школах області 275 дітей з особливими освітніми потребами (у тому числі 54 першокласники) опановують навчальні предмети у звичайних класах. У поточному році область отримала майже 9 мільйонів гривень з державного бюджету на придбання спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку, оплату праці профільним фахівцям та понад два мільйони — на оснащення кабінетів 5 інклюзивно-ресурсних центрів. До речі, на Чернігівщині функціонує 11 таких центрів, у дев’яти закладах загальної середньої освіти області працюють 10 шкільних медіатек.

Одним із ключових ризиків впровадження НУШ начальник Управління освіти і науки назвав саму мережу навчальних закладів. Для Чернігівської області є вкрай актуальним питання малокомплектних шкіл. Поступово їх кількість вдається скорочувати: у 2015 році функціонувало 317 таких закладів, зараз — 244, де навчається понад 12 тисяч дітей. Перспектива — за опорними школами, яких в області 35 з 18 філіями.

Крім оптимізації закладів, за словами Миколи Конопацького, для кожної території важливе завдання — створення перспективної карти освітнього простору з урахуванням вимог нового Закону України «Про освіту». Втім, це можливо за умови злагоджених дій педагогічних колективів, органів державної влади та місцевого самоврядування, батьків.

Для громад важливо залучити молодих кваліфікованих спеціалістів. Цьому сприятиме внесення змін до вступу випускників шкіл на педагогічні спеціальності, які планують запровадити наступного року. Має бути поновлене цільове замовлення на договірних тристоронніх угодах між вишем, студентом і громадою. Випускники по закінченню вишу мають повернутися на роботу за місцем замовлення, а громада — створити для молодого спеціаліста соціальний пакет.

 

Департамент інформаційної діяльності та комунікацій
з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації