Цивільним Кодексом України (надалі – Закон) передбачається низка цивільно-правових договорів, які можна обрати, коли виникає необхідність чи бажання розпорядитись своїм майном, тим самим не уразив себе у правах. Серед них розглянемо найбільш розповсюджені: договір дарування; договір довічного утримання; спадковий договір.

Договір дарування (717 ЦК)

За цим договором одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати  другій стороні (обдаровуванному) безоплатно майно у власність.

Дарувальник не має права вимагати від обдаровуваної особи зустрічних дій майнового чи грошового характеру.

Предметом договору дарування можуть бути будинки, квартири, інша нерухомість, гроші та цінні папери, а так і нерухомі речі. Щодо нерухомого майна при укладенні договору дарування існують певні вимоги: він підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Договір дарування можна укласти за посередництвом представника, який повинен діяти лише на підставі довіреності, виданої довірителем (дарувальником) та засвідченою нотаріально.

ВАЖЛИВО! Право власності на майно у обдаровуваної особи виникає одразу після отримання дарунку, тим самим обдаровуваний має право розпоряджатись дарунком (продати, подарувати, обміняти тощо) за власним бажанням без згоди дарувальника відразу.

МАЙТЕ НА УВАЗІ! Уклавши договір дарування, особа перестає бути власником свого майна та втрачаєте будь-які права на це майно.

Особа, якій ви подарували своє майно вправі вимагати передачі їй майна, має право проживати у подарованій квартирі чи будинку, має право вимагати виселення вас із житла, чи заборонити користуватись земельною ділянкою.

Отже, якщо ви вирішили подарувати своє майно взамін надання підтримки у старості, будьте дуже обережними. Адже розірвати такий договір в подальшому практично неможливо.

Стережіться! Якщо сторонні люди пропонують вам укласти договір дарування в обмін на надання допомоги та утримання, швидше за все це шахраї!!!

Подарувавши квартиру чи будинок, ви втратите будь-яке право на це майно.

Для укладення договору дарування потрібні наступні документи:

документ що підтверджує право власності на нерухоме майно (свідоцтво про право власності, договір купівлі-продажу, договір дарування, свідоцтво про право на спадщину тощо).

паспорт громадянина (для дарувальника та обдаровуваного).

довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру (для дарувальника  та обдаровуваного).

витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно (можна отримати в міських та районних БТІ).

довідка форми 3 (можна отримати в паспортному столі ЖЕКу для міст, в сільських радах для сільських місцевостей).

згода подружжя (для дарувальника – якщо предметом відчуження є спільна сумісна власність подружжя).

У разі відчуження за договором дарування житлового будинку та земельної ділянки на якій він розташований, до вищевказаних документів слід додати наступне:

– правовстановлюючі документи на земельну ділянку (державний акт про право власності на земельну ділянку тощо);

– довідку про нормативно-грошову оцінку відчужуваної земельної ділянки (можна отримати у відповідному територіальному органні державних земельних ресурсів);

– витяг з поземельної книги (повна характеристика земельної ділянки та відомості про наявність/відсутність обмежень, обтяжень та земельних сервітутів).

Договір довічного утримання (догляду) (744 ЦКУ)

За договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме чи рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та доглядом.

Право власності на майно за договором довічного утримання у набувача виникає з моменту нотаріального посвідчення такого договору та його реєстрації.

ВАЖЛИВО! Право розпорядження отриманим майном у набувача виникає лише після смерті відчужувача.

Зверніть увагу!!! Ви втрачаєте право власності на майно, яке ви передаєте за договором довічного утримання. В подальшому ви вже не зможете передати це майно у спадок, продати, подарувати чи обміняти. Але і набувач не має права до смерті відчужувача продавати, дарувати, міняти, передавати в заставу це майно. На це майно не може бути звернене стягнення за боргами набувача.

При посвідченні договору довічного утримання нотаріус накладає на це майно заборону відчуження.

ПОРАДА! При укладенні договору вимагайте включення в договір пункту про зобов’язання набувача забезпечити вас житлом у будинку (квартирі), який ви передаєте за договором довічного утримання. У цьому разі в договорі має бути конкретно визначена та частина помешкання, в якій ви маєте право проживати.

Договір довічного утримання є своєрідним компромісом між заповітом та договором дарування, оскільки він, на відміну від заповіту та дарування,  прийнятний як для власника майна так і для особи, яка погодиться доглядати та забезпечувати вас у старості. Цей договір є оптимальним шляхом використання власного майна для забезпечення гідного життя в старості.

Для укладення договору довічного утримання та спадкового договору слід подати наступне:

документ, що підтверджує право власності на нерухоме майно (свідоцтво про право власності, договір купівлі-продажу, договір дарування, свідоцтво про право на спадщину тощо);

паспорт громадянина (для набувача та відчужувача);

довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру (для набувача та вічужувача);

витяг з реєстру прав власності (можна отримати в міських та районних БТІ).

довідку форми 3;

згода подружжя (для відчужувача – якщо предметом відчуження є спільна сумісна власність);

згоду подружжя (для набувача – якщо на момент укладання договору набувач знаходиться у зареєстрованому шлюбі);

оціночну вартість об’єкту відчуження.

Спадковий договір (1302 ЦКУ)

За цим договором одна сторона (набувач) зобов’язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.

За спадковим договором відчужувач може зобов’язати набувача періодично сплачувати йому певну грошову суму, обробляти земельну ділянку, ремонтувати жилий будинок чи квартиру, сплачувати вартість комунальних послуг чи податки, поховати його в конкретному місці, за тим чи іншим обрядом, встановити надгробок на могилі або іншим чином увічнити його пам’ять тощо.

Спадковий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.      З метою забезпечення належного виконання своїх обов’язків відчужувачем нотаріус, який посвідчує спадковий договір, обмежує його право розпоряджатися майном, накладаючи заборону відчуження цього майна.

ВАЖЛИВО! Право власності на майно у набувача виникає лише після смерті відчужувача. Якщо відчужувач за спадковим договором складе заповіт щодо майна, вказаного в договорі, цей заповіт буде вважатися нікчемним.

Вам також має сподобатись...