Порядок реєстрації житлових будинків у сільській місцевості

В останній час до бюро правової допомоги почастішали звернення громадян,що мешкають в сільській місцевості з проблемою оформлення права власності на будинок в селі. В зв’язку з чим головний спеціаліст відділу Городнянське бюро надає роз’яснення з даного питання.

Передусім, працівник бюро зазначає, що право власності з 2013 року має бути зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тільки після його реєстрації таке майно може бути продане, подароване або іншим чином відчужене.

Так, реєстрація права власності житлових будинків, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, спрощена.

Зокрема, статтею 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно  та їх обтяжень» встановлені особливості державної реєстрації прав на об’єкти нерухомого майна, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських,селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення по господарського обліку.

Згідно з цією статтею для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні)житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди,прибудови до них, що побудовані до 5 серпня 1992 року, і щодо яких раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються:

1)виписка із по господарської книги, надана виконавчим органом сільської ради(якщо такий орган не створений – сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою;

2)документ ,що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об’єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.

Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об’єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об’єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність.

Для державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки і прибудови до них, що були збудовані до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських,селищних,міських рад,якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погасподарського обліку, технічна інвентаризація є необов’язковою.

Щодо документів на присадибну ділянку,то необхідно отримати рішення місцевої ради,яким присадибна земельна ділянка передавалася у власність, і цього буде достатньо для реєстрації  права власності на житловий будинок. Якщо такого рішення немає, то достатньо отримати виписку з по господарської книги про присадибну земельну ділянку, яка обліковується за домогосподарством.

Крім того, якщо все-таки рішення ради про передачу у приватну власність присадибної ділянки було, то, перш ніж продавати будинок, доцільно замовити технічну документацію зі встановлення земельної ділянки в натурі (на місцевості), зареєструвати земельну ділянку у Державному земельному кадастрі та отримати витяг з нього,а потім зареєструвати своє право власності на неї.

Вже після цього доцільно продавати або іншим чином відчужувати не тільки житловий будинок,а й присадибну земельну ділянку.

Однак досить часто виникають проблеми при оформлені спадщини на будинки, щодо яких немає документів, що підтверджують право власності.

Можливо, спадкодавець за життя просто не встиг отримати свідоцтво про право власності на будинок, але потім у дітей та онуків виникає багато труднощів щодо оформлення спадщини на таке майно. Особливо поширеними є такі випадки неоформлення житлових будинків в сільській місцевості. Що ж потрібно робити, якщо у спадок залишається майно, а документи на нього відсутні?

Частиною 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, які виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності реєстрації таких прав, які були проведені відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення або на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов’язкової реєстрації. Таким чином нині державна реєстрація права власності на нерухомість є обов’язковою умовою для особи, яка вважає себе його власником та дає право здійснювати будь-які угоди щодо майна, включаючи можливість оформити спадщину. Таким чином нині державна реєстрація права власності на нерухомість є обов’язковою умовою можливості особи, яка вважає себе його власником, здійснювати будь-які угоди щодо майна, включаючи можливість оформити спадщину.

У разі неможливості оформити спадщину у нотаріальному порядку у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів спадкоємець має право звернутися до суду з позовною заявою про визнання права власності на спадкове майно. Але перше, що він повинен зробити, це все ж таки звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у шестимісячний термін з дня смерті спадкодавця й отримати від нього письмову відмову у вчиненні нотаріальних дій. А вже потім, після всіх дій в нотаріальній конторі, йти до суду з позовом про визнання права власності на майно в порядку спадкування.

Як правило, такі позови подаються у разі відмови нотаріусом оформити спадщину через відсутність документів, у разі відмови компетентних органів  у видачі державних актів на право власності на земельну ділянку тощо. Відповідачами у таких справах виступають органи влади (міська (сільська, селищна) рада, райдержадміністрація тощо), або інші особи (спадкоємці), які оскаржують чи не визнають право власності.

Рішення суду про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна і буде вашим правовстановлюючим документом, на підставі якого проводиться реєстрація. Відповідно до пункту 1 частини 9 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Вищевикладеними фактами не обмежується коло питань, що виникають під час успадкування землі та будинків, і вирішенню багатьох проблем посприяло б підвищення загальної правової культури та культури поваги до власності в країні. Відповідальні власники повинні подбати про наявність всіх необхідних документів, щоб у спадкоємців не виникало труднощів, пов’язаних з її оформленням або ж, що найгірше, щоб вони не позбулися майна.

Нагадуємо, за отриманням консультації та захистом своїх прав мешканцям Городнянського району можна звернутись до бюро правової допомоги за адресою: м. Городня, вул. Чернігівська, 7, тел.. 2-10-55, 2-10-27 та Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, за адресою: 14005, м. Чернігів, пр-кт. Миру, буд. 49а, офіс 709, телефон: (0462) 77-51-68.

Також, з метою підвищення правової свідомості українців та інформування громадян щодо механізмів захисту їхніх прав у повсякденному житті у правовий спосіб нині діє загальнонаціональний правопросвітницький проект Міністерства юстиції України «Я МАЮ ПРАВО!», на виконання якого ми готові почути і допомогти кожному.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

 

Головний спеціаліст відділу

Городянське бюро правової допомоги

Чернігівського місцевого центру з надання

Безоплатної вторинної правової допомоги                            Самійленко Д.А.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.